НЕЙРОАРТ ЯК ЕСТЕТИЧНЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ СВІТУ РЕАЛЬНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2021.2.2

Ключові слова:

нейроарт, нейроартісторія, нейроестетика, мистецтво, людина, мозок

Анотація

Метою статті є окреслення мистецтвознавчого дискурсу трансдисциплінарної сутності нейроарту в дихотомії людина – мистецтво. У статті зосереджено увагу на дослідженні творчої потенції людини, яка базується на сенсомоторному підході до пізнання та естетичній рефлексії на суспільні та природні явища і творенні нейродинамічної моделі емпатичних образів. Науковий дискурс присвячений проблемі впливу когнітивних наук на мистецтво засвідчив щирокий діапазон думок та суджень. Запропоновані наукові моделі розуміння біологічної сутності мистецтва поділяються на два загальні напрями – нейроестетика та нейроарт, що засвідчує розвиток теоретичних підходів. Останні дослідження у нейроестетиці вказують на результативність того, що можна назвати біоактивним підходом до естетичних явищ – пояснення естетичних суджень та емоцій з позицій психології та когнітивних наук, з рештою, їх синтезу та інтеграції з філософією та художньою творчістю та практикою. Відмінність нейроестетики від нейроарту пояснюється різними підходами до вивчення когнітивних здібностей: нейроестетика як напрям естетичного сприйняття дійсності, а нейроарт, як процес і результат емпатичного досвіду в художній творчості. Його поєднання з історичним процесом розвитку суспільства та закономірностями розвитку мистецтва відкриває перспективу нейроартісторії – новому напряму нейроестетичних досліджень, що базуються на принципах нейронної пластичності та нейронного дзеркального відображення. Експерементально доведено, що художній досвід впливає на церебральну пластичність особистості і може сприяти зміні її індивідуальної та соціальної поведінки.

Посилання

Dutton, D. (2009). The Art Instinct. Beauty, Pleasure and Human Evolution. New York, NY : Bloomsbury Press.

Карпов В.В. Нейроарт у контексті творчості: дип. освіт. рівня магістр. Київ : НАКККіМ, 2019. C. 3.

Карпов В.В. Антропний принцип творчості Матвія Вайсберга. Архітектура, будівництво, дизайн в освітньому просторі : колективна монографія / За загальною редакцією доктора історичних наук В.В. Карпова. Рига, Латвія : “Baltija Publishing”, 2021. С. 329.

Панасюк О.В. Нейроарт у соціалізації дітей з інклюзією: дип. oсвіт. рівня магістр: 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» Київ : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2020. 80 с.

Сиротинська Н.І., Карпов В.В. Neuroart: мистецтво пізнання людини. Київ : НАКККіМ, 2019. C. 5.

Christian Tewes (2015) Neuroaesthetics as an enactive enterprise. In: Alfonsina Scarinzi ed. “Aesthetics and the Embodied Mind: Beyound Art Theory and the Cartesian Mind-Body Dichotomy”. Springer, 229–244.

Nadal M., Pearce M. (2011) The Copenhagen neuroaesthetics conference: prospects and pitfalls for an emerging field. Brain and Cognition, 172–183.

Dewey’s J. (1987) Theory of Art, Experience and Nature. The Horizons of Feeling. Albany. 354.

Рамачандран В. Мозг рассказывает: Что делает нас людьми / Пер. с англ. Елена Чепель. Москва, 2015. 422 с.

Marcello Frixione (2011) Art, the brain, and family resemblances: Some considerations on neuroaesthetics, Philosophical Psychology, 24:5, 699-715, DOI: 10.1080/09515089.2011.562643.

Onians John (2010) The Role of Experiential Knowledge in the Ultimate Design Studio: The Brain. Journal of Research Practice, 1-21.

Onians, J. (2007). Neuroarthistory: From Aristotle and Pliny to Baxandall and Zeki. New Haven, CT : Yale University Press.

Cvetana Ivanova (2017) Neuroaesthetics of Emotion and Contemporary Art Forms. PhD Thesis in Art Psychology.

Karpov V., Syrotynska N. Neuroаrt in the context of creativitу. Вісник НАКККіМ : наук. журнал. Київ : Міленіум, 2018. № 1. С. 21–36.

Мукерджі С. Ген. Надзвичайна історія. Харків, 2017. 686 с.

Кові C. Восьма звичка. Від ефективності до величі. Харків, 2017. 486 c.

Соловьев О.В. Нейронные сети, ответственные за реализацию генетической и онтогенетической памяти: возможные фундаментальные отличия. Springer Science+Business Media New York, October 2015, volume 47, issue 5, pp. 419–431.

Kędziora Ł. (2014) Niezauważona i rewolucyjna neurohistoria sztuki. Acta Universitatis Nicolai Copernici. Torun. 223–252.

Bremer J. (2013) Neuroestetyka: czy przyszłość estetyki leży w neuronauce? Estetyka i Krytyka. Warszawa. No. 1 P. 9–28.

Freedberg D, Gallese V. (2007) Motion, emotion and empathy in esthetic experience. In: Trends in Cognitive Science. Phaidon. No 11. P. 197–202.

Макгонигал К. Сила воли. Как развить и укрепить. Москва, 2013. 320 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-13

Як цитувати

Карпов, В. В. (2022). НЕЙРОАРТ ЯК ЕСТЕТИЧНЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ СВІТУ РЕАЛЬНОСТІ. Український мистецтвознавчий дискурс, (2), 16–26. https://doi.org/10.32782/uad.2021.2.2

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають