ЕЙДЕТИКА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО КОСТЮМУ В КОНСТРУКЦІЇ ТЕОРІЇ НЕЙРОАРТУ ТА АНТРОПОЛОГІЇ

Анотація

Метою статті є окреслення взяємозв’язку традицій українського народного костюму та теорії нейро- арту на основі антропології мистецтва. У народному костюмі втілено культурно-мистецький фундамент української нації, а в його знаково-символічній системі уособлено світоглядні уявлення українців. Мистецький образ українського костюму є явищем, в якому втілений історико-культурний та мистецький поступ українського народу що має візуально-матеріальну й нематеріальну складову виражених у семантиці костюма. Серед рослинних мотивів центральним символом є Дерево життя у якому закодовано доволі просте за формою вияву, архаїчне сприйняття українцями побудови світу, де представлені небесний, земний та підземний світи. До рослинних символів у вишивці, ткацтві належать зображення троянди (рожі, ружі), лілеї, листя дуба, хмелю, винограду. Використання геометричних знаків уособлюює землеробське спрямування української нації. Схематичне зображення різноманітних комбінацій цих фігур в орнаментах, присутніх на елементах костюму, являє собою матеріальний світ. Тобто, землю, ниву, а, отже, родючість. До найпоширеніших знаків належить хрест (прямий, косий, подвійний) як символ природи та чотирьох її стихій. Щодо знаку сварги, то вона є хрестом в русі – одним із найдавніших солярних символів, що уособлює динаміку Сонця (влітку та взимку, вночі і вдень). У спіралі втілена побудова Всесвіту та всіх життєвих циклів. Серед антропоморфних зображень тварин та птахів перевага надається образу Берегині. Образ є структурною моделлю ейдетичного мислення людини і способом спілкування людини з реальним і божественним світом. Комплекс вбрання українського народу розглядається, як образ, який сформувався упродовж століть та уособлює, перш за все, своєрідну ейдетику первісності життя. Оскільки кожен матеріальний та нематеріальний елемент традиційного костюму створений силою людської творчої думки й тисячолітнього етнокультурного підґрунтя, реалізований за допомогою ряду технік декоративно- прикладного мистецтва з утилітарною та естетичною ціллю та, в підсумку, введений в людський побут. Творче осмислення світогляду попередніх поколінь дає нам можливість аналізувати традиційний костюм українського народу з точки зору ейдетики. Ейдетичний аспект проблеми образу в українському народному костюмі не вивчався. З’ясовано визначальний вплив оточуючого середовища на формування ейдетичних уявлень людини і її пошук емоційно-мистецького вираження світоглядного концепту життя. У костюмі це була знаково-символічна система орнаментування вбрання за допомогою вишивки, ткацтва, бісероплетіння тощо. Сюди належить і гама кольорів, де ключову роль посідають білий, чорний та червоний кольори – кольори природнього циклу. В конструкціїї теоріїї нейроарту та антропології мистецтва ейдетика українського народного костюму постає яскравим утвердженням світоглядної домінанти, джерела якої беруть свої початки в первісності людського буття.