NEUROART AS AN AESTHETIC TRANSFORMATION OF THE WORLD OF REALITY
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2021.2.2Keywords:
neuroart, neuroartistory, neuroaesthetics, art, man, brainAbstract
The aim of the article is to outline the art discourse of the transdisciplinary essence of neuroart in the human-art dichotomy. The article focuses on the study of human creative potential, which is based on a sensorimotor approach to cognition and aesthetic reflection on social and natural phenomena and the creation of a neurodynamic model of empathic images. Scientific discourse on the problem of the influence of cognitive sciences on art has shown a sincere tone of thought and judgment. The proposed scientific models of understanding the biological essence of art are divided into two general areas – neuroaesthetics and neuroart, which testifies to the development of theoretical approaches. Recent research in neuroaesthetics points to the effectiveness of what can be called a bioactive approach to aesthetic phenomena – the explanation of aesthetic judgments and emotions from the standpoint of psychology and cognitive sciences, and finally their synthesis and integration with philosophy and art and practice. The difference in neuroaesthetics of neuroart is explained by different directions to the study of cognitive abilities: neuroaesthetics as an aesthetic perception of reality, neuroart as a process and result of empatic experience in art. Its connection with the historical process of society development and the regularity of art development opens the perspective of neuroartistory – a new direction of neuroaesthetic research based on the principles of neuronal plasticity and neuronal mirror image. It has been experimentally proven that artistic experience affects the cerebral plasticity of the individual and can contribute to changes in his individual and social behavior.
References
Dutton, D. (2009). The Art Instinct. Beauty, Pleasure and Human Evolution. New York, NY : Bloomsbury Press.
Карпов В.В. Нейроарт у контексті творчості: дип. освіт. рівня магістр. Київ : НАКККіМ, 2019. C. 3.
Карпов В.В. Антропний принцип творчості Матвія Вайсберга. Архітектура, будівництво, дизайн в освітньому просторі : колективна монографія / За загальною редакцією доктора історичних наук В.В. Карпова. Рига, Латвія : “Baltija Publishing”, 2021. С. 329.
Панасюк О.В. Нейроарт у соціалізації дітей з інклюзією: дип. oсвіт. рівня магістр: 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» Київ : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2020. 80 с.
Сиротинська Н.І., Карпов В.В. Neuroart: мистецтво пізнання людини. Київ : НАКККіМ, 2019. C. 5.
Christian Tewes (2015) Neuroaesthetics as an enactive enterprise. In: Alfonsina Scarinzi ed. “Aesthetics and the Embodied Mind: Beyound Art Theory and the Cartesian Mind-Body Dichotomy”. Springer, 229–244.
Nadal M., Pearce M. (2011) The Copenhagen neuroaesthetics conference: prospects and pitfalls for an emerging field. Brain and Cognition, 172–183.
Dewey’s J. (1987) Theory of Art, Experience and Nature. The Horizons of Feeling. Albany. 354.
Рамачандран В. Мозг рассказывает: Что делает нас людьми / Пер. с англ. Елена Чепель. Москва, 2015. 422 с.
Marcello Frixione (2011) Art, the brain, and family resemblances: Some considerations on neuroaesthetics, Philosophical Psychology, 24:5, 699-715, DOI: 10.1080/09515089.2011.562643.
Onians John (2010) The Role of Experiential Knowledge in the Ultimate Design Studio: The Brain. Journal of Research Practice, 1-21.
Onians, J. (2007). Neuroarthistory: From Aristotle and Pliny to Baxandall and Zeki. New Haven, CT : Yale University Press.
Cvetana Ivanova (2017) Neuroaesthetics of Emotion and Contemporary Art Forms. PhD Thesis in Art Psychology.
Karpov V., Syrotynska N. Neuroаrt in the context of creativitу. Вісник НАКККіМ : наук. журнал. Київ : Міленіум, 2018. № 1. С. 21–36.
Мукерджі С. Ген. Надзвичайна історія. Харків, 2017. 686 с.
Кові C. Восьма звичка. Від ефективності до величі. Харків, 2017. 486 c.
Соловьев О.В. Нейронные сети, ответственные за реализацию генетической и онтогенетической памяти: возможные фундаментальные отличия. Springer Science+Business Media New York, October 2015, volume 47, issue 5, pp. 419–431.
Kędziora Ł. (2014) Niezauważona i rewolucyjna neurohistoria sztuki. Acta Universitatis Nicolai Copernici. Torun. 223–252.
Bremer J. (2013) Neuroestetyka: czy przyszłość estetyki leży w neuronauce? Estetyka i Krytyka. Warszawa. No. 1 P. 9–28.
Freedberg D, Gallese V. (2007) Motion, emotion and empathy in esthetic experience. In: Trends in Cognitive Science. Phaidon. No 11. P. 197–202.
Макгонигал К. Сила воли. Как развить и укрепить. Москва, 2013. 320 с.
