ТЕОРІЯ МИСТЕЦТВА І СУЧАСНА НАЦІОНАЛЬНА ХУДОЖНЯ ТРАДИЦІЯ РОМІВ

Анотація

У статті на основі теорії мистецтва Михайла Криволапова, Теодора Адорно, Петера Бюргера висвітлено сучасні тенденції розвитку національної художньої традиції ромів. Мета дослідження полягає у представленні концепцій теоретичного осягнення мистецького простору та з’ясуванні рівня розвитку сучасної художньої традиції ромів. З’ясовано, що у полі зору вчених дослідження творчості митців ромського походження, художньо-стилістичні особливості ромського мистецтва, популяризація ромських культурних традицій, концептуальне відображення сучасними художніми формами та образами соціальних проблем буття ромів. Проведено комплексний аналіз творчості Емілії Рігової, Йонаша Тіберія, Сельми Сельман, Малгожати Мірга-Тас. Осмислення сучасної національної художньої традиції ромів та теоретичне обгрунтування ромського мистецтва у європейському соціокультурному просторі набуває вагомого значення, доповнює різнобарвну палітру мистецтва власним національним звучанням. Висновки. Cучасна національна художня традиція ромів демонструє тісний взаємозв’язок із загальним річищем розвитку європейського мистецького простору та сприяє розвитку сучасного візуального мистецтва України. Інтернаціональні форми мистецтва митцями ромського походження наповнюються національним контентом. Їх творчість сприяє розвитку художньої традиції культури ромів, популяризує культурні надбання ромського етносу, сприяє приверненню уваги громадськості до його самобутності, а також виступає у якості соціального інструментарію подолання нарративу ізоляції та дискримінації ромської спільноти, боротьби з ксенофобією та расовими забобонами. Отже, з точки зору антропології, мистецтво ромів виступає образною формою соціального спілкування та основою національного культурного коду.