ТЕОРІЯ МИСТЕЦТВА І СУЧАСНА НАЦІОНАЛЬНА ХУДОЖНЯ ТРАДИЦІЯ РОМІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2023.6.5Ключові слова:
теорія мистецтва, Михайло Криволапов, Теодор Адорно, Петер Бюргер, мистецтво ромів, Емілія Рігова, Йонаш Тіберій, Сельми Сельман, Малгожата Мірга-ТасАнотація
У статті на основі теорії мистецтва Михайла Криволапова, Теодора Адорно, Петера Бюргера висвітлено сучасні тенденції розвитку національної художньої традиції ромів. Мета дослідження полягає у представленні концепцій теоретичного осягнення мистецького простору та з’ясуванні рівня розвитку сучасної художньої традиції ромів. З’ясовано, що у полі зору вчених дослідження творчості митців ромського походження, художньо-стилістичні особливості ромського мистецтва, популяризація ромських культурних традицій, концептуальне відображення сучасними художніми формами та образами соціальних проблем буття ромів. Проведено комплексний аналіз творчості Емілії Рігової, Йонаша Тіберія, Сельми Сельман, Малгожати Мірга-Тас. Осмислення сучасної національної художньої традиції ромів та теоретичне обгрунтування ромського мистецтва у європейському соціокультурному просторі набуває вагомого значення, доповнює різнобарвну палітру мистецтва власним національним звучанням. Висновки. Cучасна національна художня традиція ромів демонструє тісний взаємозв’язок із загальним річищем розвитку європейського мистецького простору та сприяє розвитку сучасного візуального мистецтва України. Інтернаціональні форми мистецтва митцями ромського походження наповнюються національним контентом. Їх творчість сприяє розвитку художньої традиції культури ромів, популяризує культурні надбання ромського етносу, сприяє приверненню уваги громадськості до його самобутності, а також виступає у якості соціального інструментарію подолання нарративу ізоляції та дискримінації ромської спільноти, боротьби з ксенофобією та расовими забобонами. Отже, з точки зору антропології, мистецтво ромів виступає образною формою соціального спілкування та основою національного культурного коду.
Посилання
Криволапов М. Українське мистецтво першої третини ХХ ст. в художній критиці. Мистецтвознавство України, 2006. С. 18-31.
Адорно Теодор. Теорія естетики. Пер. з нім. П. Таращук. К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2002. 518 с.
Безугла Р. Гламур : художні цінності, історична динаміка та форми : монографія. Київ: НАКККІМ, 2019. 348 с.
Лимар Г.М. Антропологія мистецтва українського авангарду першої третини ХХ століття. Дис. на здоб. наук. ступ. доктора філософії за спеціальністю 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація». Київ, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2023. 211 c.
Антропологічний код української культури і цивілізації. О.О.Рафальський (кер. авт. кол.), Я.С. Калакура, В.П. Коцур, М.Ф.Юрій (наук. ред.). К.: ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2020. Кн.1. C. 29. Кн.2. 120 с.
Карпов В.В. Нейроарт як естетичне перетворення світу реальності. Український мистецтвознавчий дискурс, 2021. № 1. С. 21-40.
Лимар Г. М. Український авангард у контексті теорії Петера Бюргера. Українcький мистецтвознавчий дискурс, 2023. № 4. C. 118-126. DOI https://doi.org/10.32782/uad.2023.4.16
Portfolio. Emilia Rigova. URL: https://emiliarigova.com/er.html (дата звернення: 08.12.2023).
Кращий художник. URL: https://thebestartist.info/uk/2021/yonash-tyberiy (дата звернення: 12.12.2023).
Selma Selman. selmaselman. URL: https://www.selmanselma.com (дата звернення: 08.12.2023).
Selma Selman. RomArchive. URL: https://www.romarchive.eu/en/collection/p/selma-selman/ (дата звернення: 08.12.2023).
Małgorzata Mirga-Tas. Fundacja Sztuki Polskiej ING. URL: https://ingart.pl/pl/kolekcja/artysci/malgorzata_mirga_tas (дата звернення: 09.12.2023).
Перечаровуючи світ. Малгожата Мірга-Тас. 2022. Фото Даніеля Румянцева. URL: https://romaua.org.ua/news/world/1650908353126 (дата звернення: 12.12. 2023)
Małgorzata Mirga-Tas. Wins Prestigious Tajsa Roma Cultural Heritage Prize 2023. Eriac. URL: https://eriac.org/malgorzata-mirga-tas-wins-prestigious-tajsa-roma-cultural-heritage-prize-2023/ (дата звернення: 09.12.2023).