ВІДОБРАЖЕННЯ ТЕМ ЦЕРЕМОНІАЛЬНОГО СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ГРИГОРІАНСЬКОГО СПІВУ ТА POMPA FUNEBRIS В ОБРАЗОТВОРЧОМУ Й ДЕКОРАТИВНОМУ МИСТЕЦТВІ

Автор(и)

  • Ольга Володимирівна Школьна
  • Алла Андріївна Руденченко
  • Олександр Петрович Опанасюк

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2022.4.7

Ключові слова:

плач, хода, григоріанський спів, ініціації, Pompa funebris, образотворче мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво.

Анотація

Метою статті є визначення специфіки показу звернення до церемоніальних середньовічних прикладів співу й ініціацій в образотворчому та декоративно-ужитковому мистецтві. У статті сконцентровано увагу на еволюції візій ритуальних танців, співів, плачів, церемоніальної ходи, жрецьких богослужбових дійств, які спричинили появу виняткових явищ Середньовіччя та раннього Нового часу – хорального співу та різноманітних парадних «помп» під час ініціацій. Окреслено коло ілюстрування цих видовищ в образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві. Спеціальну увагу приділено синтезу часово-просторових видів мистецтва та його віддзеркаленню в образотворчому та декоративно-ужитковому мистецтві. Так, уже у Стародавньому Єгипті трапляються фрески із зображенням екзальтованих плакальниць на церемоніях проводів небіжчиків (характерний приклад – розпис гробниці Рамосе ТТ55 у некрополі Шейх Абд ель-Курна на Західному березі Нілу регіону Луксор, ХVІ ст. до н.е.), а також «Три музикантки» з гробниці Нахта, бл. 1422–1411 рр. до н.е., на яких зображено виконавиць гри на арфі, подібній до шумерської, та флейті. Від епохи еллінізму розвинувся культ весталок (яким були присвячені храми Вести у Римі на Римському Форумі на Півдні Священного Шляху – Via Sakra) та в Тіволі поблизу Риму, що зводилися упродовж VІІ ст. до н.е. – реконструювалися і добудовувалися після пожеж впритул до перших віків нашої ери). Крім того, набули популярності рельєфи з профілями відомих весталок на римських монетах, зображення цих шанованих жінок на троні у фресках Помпеїв І ст. н.е. та скульптурі, зокрема, ІІ ст. н.е. Вже в Давньому Римі почав формуватися і церемоніал різноманітних пафосних помп з елементами видовищних парадів. Зокрема, штибу Pompa triumphalis з нагод відсвяткування військових перемог, жалобні процесії Pompa funebris, та бравадні Рompa circensis, приурочені до циркових «ігор». Врешті, в епоху Другого Риму – Візантії релігійні літургійні й ініціаційні відправи почали супроводжуватися синтезом ритуальних музично-пісенних дійств, образами плакальниць. Деякі подібні візії при цьому, включно із сценами виконання медитативного григоріанського хоралу, парадною ходою, згодом були зафіксовані в окремих зорових наративах Європи (приміром, книжково-нотних мініатюрах штибу «Григорій І Великий, котрому Святий дух у вигляді голуба навіює співочий канон» ХІІ–ХІІІ ст., натрунних хоругвах Павла Дзялинського, бл. 1594–1643 рр., зображеннях сцен Pompa funebris у гравюрах Корнеліса Галле 1623 р. тощо).

Посилання

Agustoni L. Gregorianischer Choral. Musik im Gottesdienst. Bd. 1, hrsg. v. H. Musch. 5te Aufl. Regensburg : ConBrio, 1994, S. 199–356. 2. Corvisier A. Les danses macabres. Paris : PUF, 1998. 127 p.

Chrościcki Juliusz A. Pompa funebris z dziejόw kultury staropolskiej. Państwowe Wydawnictwo Naukowe. Warszawa, 1974. 365 s.

Якубовський Мельхіор. Торжество смерті. Як у давній Речі Посполитій ховали й вшановували пам’ять покійних. 30 жовтня 2020 р. / пер. Жанна Слоньовська. Проєкт «Нова Польща». URL : https://novapolshcha.pl/article/torzhestvo-smerti/ (дата звернення: 20.10.2022).

Баженова О.Д. Монументально-декоративное искусство Несвижа ХVІІІ века: европейский контекст и стилистическое своеобразие : автореф. дис. на соиск. д-ра искусствоведения. ГНК «Центр исследований белорусской культуры, языка и литературы» НАН Беларуси. Минск, 2013. 53 с.

Школьна О. Великосвітські мануфактури князів Радзивіллів ХVІІІ –ХІХ століть на теренах Східної Європи (наукове видання) : монографія. Київський університет імені Бориса Грінченка. Київ : «Ліра-К», 2017. 192 с.: іл.

Manniche Lise. Music and Musicians in Ancient Egypt. London : British Museum Press, 1991. 142 p.

Ługowski Piotr. Polonika reformacka. Pompa funebris Benedykta Roszkowskiego. Rocznik Historii Sztuki, tom XLV . PAN, 2020. Narodowy Instytut Polskiego dziedzictwa kulturowego za granicą. S. 91–108. DOI : 10.24425/rhs.2020.136895.

Гваньїні О. Хроніка європейської Сарматії / упор. та перекл. з польськ. О.Ю. Мицика. 2-ге вид., доопрац. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. 1005 с.: іл.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-16

Як цитувати

Школьна, О. В., Руденченко, А. А., & Опанасюк, О. П. (2022). ВІДОБРАЖЕННЯ ТЕМ ЦЕРЕМОНІАЛЬНОГО СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ГРИГОРІАНСЬКОГО СПІВУ ТА POMPA FUNEBRIS В ОБРАЗОТВОРЧОМУ Й ДЕКОРАТИВНОМУ МИСТЕЦТВІ. Український мистецтвознавчий дискурс, (4), 65–72. https://doi.org/10.32782/uad.2022.4.7

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають