РЕМІСНИЧІ МИСТЕЦТВА ЯК ПРОЯВ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛДОВИ: РЕЗУЛЬТАТИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2024.2.12

Ключові слова:

ремісниче мистецтва, культурна спадщина, народний одяг, соціологічне опитування, респонденти, національні цінності

Анотація

Мета роботи – висвітлити форми та характерні риси творення народного одягу Молдови як частини загальної румунської культури від її першоджерел і до сучасного виробництва, як прояв вагомої частини національної культури; показати єдність і життєстійкість народного мистецтва, втілених у самобутніх формах, старовинних прийомах та усталеному стилі. Методологія дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності та комплексного підході. У роботі використано історико-генетичний метод, який вказує на історичне походження національного костюма та його спадкоємність в існуванні наступних поколінь у довгостроковому вимірі часу, їх прагненні збереження національних першоджерел. Соціологічний метод опитування та загальнонауковий метод систематизації інформації дав змогу виявити увагу громадськості до національного одягу як прояву національної культури. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше на основі соціологічного дослідження, проведеного в центральному регіоні Республіки Молдова, щодо розуміння ремісничого мистецтва в сучасному суспільстві порівняно історію способів виготовлення народного костюма та інших предметів народного побуту і визначені проблеми, з якими стикаються традиційні ремесла. У результаті опитування більшість респондентів зійшлися на думці, що атрибути традиційної народної культури позитивно впливають на виховання молодого покоління, сприяють популяризації національних цінностей, формують етнокультурний імідж народу. Висновки. Народна творчість, а також її атрибут – автентичне вбрання, є джерелом морального виховання, національного мислення і формування етнокультурного образу народу. Встановлено, що процес виготовлення національного одягу має глибоке історичне коріння, його зберегли покоління виробників; найбільш цінними є вироби ручної роботи. Ремісниче виготовлення народних костюмів є одним зі способів збереження і просування національних цінностей. Для популяризації традиційного стилю одягу запропоновано організовувати національні ремісничі виставки-конкурси, фестивалі, творчі майстерні, дискусії, виставки під відкритим небом, майстер-класи; активно висвітлювати ці події в мас-медіа, у соціальних мережах. Насамперед такі заходи мають зацікавити сучасну молодь пізнавати свої традиції, вдосконалювати майстерність виготовлення національного костюма, цінувати народне мистецтво, адже в ньому – душа й енергія народу.

Посилання

Андрієнко В. Концептуалізації молдавської народної хореографії на професійній сцені. Харків, 2020. С. 42.

Баранова А. І., Ніколаєва Т. В. Визначення композиційно-технологічних ознак українського народного костюма в проектуванні колекцій сучасного одягу. Вісник КНУТД. 2009. №6. С. 104–111.

Битке М. Румунський народний одяг: традиція і сучасність. Народна творчість та етнологія. 2011. №2. С. 52–58.

Денисюк Ж. З. Етнокультурні коди українського традиційного костюма у віддзеркаленні світу високої моди. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2022. № 3. С. 101–107.

Долеско С. В. Трансформація мистецького образу українського народного костюма кінця XX – початку XXI ст. : дисертація … доктора філософії. Київ : НАКККіМ, 2023. 277 с.

Карпов В. В. Роль елементів українського народного костюма в козацькій фольклорній спадщині. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2023. №2. С. 16–20.

Матюхіна О. А. Національний стиль в одязі як вираз національної самосвідомості. Рідна мода. URL: http://www.ridnamoda.com.ua/?p=598 (дата звернення: березень 2024).

Несен І. І. Роль українського народного костюма в створенні образів у кінематографі ХХ століття. Український мистецтвознавчий дискурс. 2022. №2. С. 42–48.

Arta populară românească. București : Ed. Academiei RSR, 1968.

Formagiu H-M. Portul popular din România. București : Muzeul de Artă Populară al R.S.R., 1974.

Gherciu A. Ia românească veritabilă, între kitsch și influențe. Timpul. 15.02.2021. URL: https://timpul.md/articol/ia-romaneasca-veritabila-intre-kitsch-si-influente-60970.html (дата звернення: березень 2023).

Gorovei A. Arta populară. Folclor și folcloristică. Chișinău : Hyperion, 1990.

Gradén Lizette. FashioNordic: Folk Costume as Performance of Genealogy and Place. Journal of Folklore Research. 2014. Vol. 51, No. 3. Р. 337–388.

Kibak Diana. Names of The Romanian Folk Costume (District of Storozhynets, Chernivtsi Region). APSNIM. 2023. №1. Р. 113–116.

Lin Shuyu. Analysis on Traditional Beauty of Korean Folk Costumes. Advances in Economics, Business and Management Research. 2017. Vol. 29. Р. 222–229.

Papathoma Eleni. The Importance of Knowledge of Provenance for the Provenance of Knowledge: The Case of Traditional Costumes Collections in Greece. Heritage. 2019. №2(1). Р. 708–716.

Secoșan E., Petrescu P. Portul popular de sărbătoare din România”. București : Editura Meridiane, 1984.

Stoica G., Horșia O. Meșteșuguri artistice tradiționale. București : Editura Enciclopedică, 2001.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-05

Як цитувати

Комендант, Т. П. (2024). РЕМІСНИЧІ МИСТЕЦТВА ЯК ПРОЯВ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛДОВИ: РЕЗУЛЬТАТИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. Український мистецтвознавчий дискурс, (2), 106–113. https://doi.org/10.32782/uad.2024.2.12