СИМВОЛИ І АРХЕТИПИ ЖИВОПИСНОГО ТВОРУ «МОЛИТВА»

Анотація

У статті проведено аналіз прояву архетипу у якості знаку у процесі створення живописного твору «Молитва» 2023 року, автор Олександр Храпачов. Матеріал картини, який збирався на протязі 2021– 23 років, був зведений до узагальнюючого живописного твору на арт-резиденції «Ціна Свободи» 2023 року, організатором якої виступив хмельницький обласний художній музей (ХОХМ), за підтримки українського культурного фонду (УКФ). Переосмислення «Ціни Свободи» відбувалось у різних категоріях, безпосередньо події російської агресії проти України на протязі 2014–23 років. Методом апробації різних варіантів живописного і теоретичного дослідження на виставках, конференціях, соціальних мережах тощо, упродовж 2021–23 років; було виявлено вагомі сторони зображуваних об’єктів, безпосередньо засіб зображення архетипів. Дослідивши мистецькі твори і презентації виставкових проектів, постало питання звернення до загального архетипу знаку сучасних подій в Україні. В умовах трансформації суспільства Української держави, викликаної, з одного боку, соціально-політичною напруженістю в України, а з іншого – стрімкою євроінтеграцією, очікуваним результатом є зміна системи культурних архетипів населення. Постало питання зображення відповідного архетипу у мистецькому середовищі. На полотні розміром 150х100 см, виконаному олійними фарбами, художник, Олександр Храпачов, зобразив складний сюжет, який відображає вічну боротьбу добра і зла. У центрі картини - чорний змій війни, який символізує зло та насильство. Він поїдає свою плоть, виказуючи внутрішню самознищувальну природу агресії. «Поїдає свою плоть» може також вказувати на внутрішній розклад і розпад системи агресора, який призводить до втрат і непорозумінь всередині країни. Війна може породжувати нові конфлікти, і кожна сторона повинна нести відповідальність за свої дії. Але композиційно-сюжетним центром твору «Молитва» є інтер’єр Храму, ескізи до якого було виконано у 2021 році. Ключовою фігурою картини представлений монах, постать не розповідає ідею одразу глядачеві, а поступово розкриває основний сюжет. Живописний твір «Молитва» пройшов апробацію у чотирьох виставкових музейних просторах України. Реалістичне мистецтво несе в собі велику інформативну функцію через «архетип», код нації.