ДИСКУРС СИМВОЛІКИ ВЕСНИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ЖИВОПИСІ КІНЦЯ XIX-XX СТОЛІТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2023.5.5Ключові слова:
символ, символіка весни, символізм, візуальна мова, європейський живопис, алегорія, традиціяАнотація
У статті зосереджено увагу на передумовах зародження та розвитку символічних зображень. Визначено, що залежно від особливостей застосування, символіка весни у творах європейського живопису кінця XIX-XX століть поєднує елементи пробудження природи та загадкові жіночі образи. Узагальнено алегоричні об’єкти весни, складність символіки яких залежить від індивідуальних кольорово-тональних рішень митця, його духовного розвитку, уяви про засоби образного відображення природи та жінки. Метою статті є окреслення мистецтвознавчого дискурсу символіки весни в європейському образотворчому мистецтві. Науковими методами, що використовувались для вирішення поставлених завдань обрано комплекс загальнонаукових методів пізнання (аналіз, аналогія, абстрагування та ретроспективний аналіз). За допомогою таких методів пізнання, як аналіз та узагальнення досліджено причинно-наслідкові зв’язки між категоріями «символ» та «символізм» у мистецтві. Використано метод абстрагування для дослідження низки європейських мистецьких робіт і визначено особливості специфічної наукової мови (знаки, символи, колір тощо), притаманної цим роботам. Завдяки використанню методу ретроспективного аналізу виявлено та узагальнено асоціативні образи весни та прийоми їх відображення в європейському образотворчому мистецтві. Наукова новизна полягає у переосмисленні значення образу «весни» шляхом персоніфікації таких абстрактних форм-символів як краса природи, молодість жінки та філософсько-релігійної алегорії Божий дар, який набуває видимої форми у символічних образах зародження життя. Висновки: у дослідженні конкретизовано сутність дефініції «символ» через поняття знаковості об’єкта (образу) в контексті кольорово-тонального вирішення та смислового наповнення твору. Проведено аналіз творів митців європейського живопису в контексті представлення символіки весни. З’ясовано, що символіка весни у роботах другої половини ХІХ – початку ХХ ст. набуває художньої виразності завдяки образам пробудження природи та розквіту молодої жінки, у який зароджується нове життя.
Посилання
Берд М. 100 ідей, що змінили мистецтво / Пер. з англ. О. Українця та К. Дудки. Київ : ArtHuss, 2019. 208 с.
Засенко С. В. Дискурс концептуального мистецтва київського художника Вілена Барського. Український мистецтвознавчий дискурс : журнал. Київ : НАУ, Видавничий дім «Гельветика», 2022. Вип. 4. С. 14-20. doi.org/10.32782/uad.2022.4.2
Засенко С. В. Особливості символіки у мистецтві. Інноваційні наукові дослідження в контексті трансформації суспільства : матеріали наук.-практ. конф., м. Вінниця, 22-23 груд. 2023 р. Одеса : Видавництво «Молодий вчений», 2023. С. 6-8. URL: https://molodyivchenyi.ua/omp/index.php /conference/catalog/view/73/1167/2438-1
Матвєєва О. Образ жінки у живописі прерафаелітів: крізь призму культурології. Молодий вчений. 2015. № 5. С. 624-627.
Магдиш І. Ар-нуво. Стилі українського мистецтва XX-го століття / дизайн О. Старанчук, О. Грищенка. Київ : Портал, 2021. 120 с.
Meuris J. (1988) Magritte, London : Greenwich Editions. 216 p.
Robert L. (1974) Magritte Paintings (Little Library of Art), Methuen Publishing Ltd. 40 p.
Лобановський Б. Б., Говдя П. І. Українське мистецтво другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Київ : Мистецтво, 1989. 206 с.
Українське мистецтво та архітектура кінця XIX – початку XX ст. / НАНУ. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильского. Київ : Наук. Думка, 2000. 240 с.