АКАДЕМІЯ АРХІТЕКТУРИ: ГОЛОВНА СПРАВА ЖИТТЯ АКАДЕМІКА ВОЛОДИМИРА ЗАБОЛОТНОГО (ДО 80-РІЧЧЯ ВІД ЗАСНУВАННЯ АКАДЕМІЇ АРХІТЕКТУРИ УРСР)
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2024.4.20Ключові слова:
Академія архітектури УРСР, 80-річчя заснування, ретроспективне дослідження створення Академії, перший президент Володимир Заболотний, архітектурна історія України, 1 940–1950-ті рокиАнотація
У статті, що присвячена 80-річчю заснування в 1945 р. Академії архітектури УРСР (далі – АА УРСР, Академія), йдеться про найбільш яскраві сторінки архітектурної історії України середини ХХ століття. У статті здійснено ретроспективне дослідження історії створення та поступу діяльності АА УРСР в 1940–1950-х рр. під орудою одного з видатних зачинателів української архітектурної школи, доктора архітектури, талановитого вченого і педагога, професора, лауреата Державної премії в галузі архітектури, митця великого творчого діапазону Володимира Гнатовича Заболотного. Зазначено, що саме завдячуючи цій визначній Персоні в історії вітчизняної архітектури в середині ХХ ст. і була створена в нашій країні (тоді Українській Радянській Соціалістичній Республіці) Академія архітектури, яка, на жаль, згодом була ліквідована тодішньою радянською владою, проте відроджена учнями та послідовниками В. Г. Заболотного – академіками новоствореної Української академії архітектури після здобуття Україною Незалежності в 1992 році. Обгрунтовано, що вже в 1920–30-і рр. ХХ ст. в Україні поступово складалися сприятливі передумови для створення в 1940-х рр. Академії –вищої наукової установи в галузі архітектури. Привернуто увагу до численних історичних архівних документів, на основі яких було прийнято рішення про організацію Академії архітектури УРСР задовго до завершення Другої світової війни. Розглянуто головні завдання, які поставив перед новоутвореною Академією в середині 1940-х рр. її перший президент В. Г. Заболотний: виконання фундаментальних та прикладних досліджень, забезпечення професійного супроводу відбудови зруйнованих та будівництва нових архітектурно-містобудівних об’єктів, вивчення та відтворення історичної архітектурної спадщини, скеровування думки архітектурних кадрів на розв’язання проблем «великої науки» в галузі архітектури й будівництва, творча та наукова діяльність у важких умовах, створених в Україні Другою світовою війною. Доведено, що всі значні успіхи Академії в цей час, без перебільшення, були безпосередньо пов’язані з талантом організатора та керівника, архітектора і художника великого творчого діапазону, знавця історії зодчества і народного мистецтва – першого президента АА УРСР Володимира Заболотного. Архітектурні досягнення АА УРСР в 1940–1950-х рр. на тлі цілеспрямованої згуртованості зодчих, справжньої творчої майстерності, їхньої професійної самовідданості та дійсного патріотизму у великій мірі сприяли відродженню нашої держави після Другої світової війни.
Посилання
Игнаткин И. А. Летопись деятельности общественных организаций на Украине. Киев, 1966. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв. Фонд 336, Опис 1, Спр. 18, с. 1–9.
Войцеховська Г. Володимир Гнатович Заболотний, президент Академії архітектури УРСР. До 50-річчя пам’яті. Наталія Борисівна Чмутіна. Життєпис та творчий шлях архітектора / Упорядник О.В. Мазніченко. Київ, 2012. С 45–60.
Грачова Л.М. Архітектор В.Г. Заболотний. Київ : Видавництво «Будівельник», 1967. 44 с.
Об организации Украинского филиала Академии архитектуры СССР : постановление СНК УССР от 26 марта 1944 года № 274. ЦГА.Ф Р-2.Оп. 7.Т. 2. Л. 47.
Дахно В. До 50-ліття Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування. Теорія та історія архітектури/ НДІТІАМ, Редкол. : М.М. Дьомін (голова) [та ін.]. Київ, 1995. С. 5–25.
Постанова РНК СРСР від 18 квітня 1945 року № 793. Збірник постанов і розпоряджень Уряду УРСР. 1945, № 7. С. 181.
Вісник Академії архітектури УРСР. 1946, № 1. С. 7.
Як згадував академік Дмитро Яблонський, дозвіл на розміщення АА УРСР в Софійському заповіднику було одержано від М.С. Хрущова, котрий особисто опікувався Академією з перших днів її утворення. Проте піклування раптово припинилося 1956 р. після того, як на нараді в Будинку архітекторів президент АА УРСР В. Заболотний відверто не сприйняв ідею спорудження величезного мосту між Володимирською вулицею і Печерським районом в Києві, що належала самому Хрущеву.
Заболотний В.Г. Завдання Академії Архітектури УРСР в 1946-1950 рр. Вісник Академії архітектури УРСР. 1946, № 1. С. 10–15.
Яблонський Д. Перші кроки Академії архітектури УРСР. З історії української академії архітектури. Київ, 1995. С. 8–13.
Лебедєв Г. Визначний український зодчий ХХ століття. Народна творчість та етнографія. 2003, № 1–2. С. 70–75.
Чепелик В.В. Володимир Гнатович Заболотний: архітектор, вчений, педагог. Архітектор В.Г. Заболотний. : Біобібліографічний портрет (1898–1962)/ Укладач О.Б. Шинкаренко. Київ, 1998. 46 с.
Некрасов В., Гасовський П. В. Г. Заболотний. Київ : Мистецтво, 1947. 40 с.
Ежов В. Полвека глазами архитектора. Киев : НИИТИАГ КНУСА, 2001. 301 с.
Заболотний Володимир Гнатович. Особиста справа члена Спілки архітекторів УРСР. Київ, 1956. 8 с. З фонду Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В.Г. Заболотного, інвентарний номер 262132.
Покінчити з надмірностями в будівництві України. Архітектура і будівництво. 1955. № 6. С. 7–12.
Питання організації Академії будівництва і архітектури УРСР. Постанова Ради Міністрів УРСР від 29 листопада 1956 р. №1423//ЦДА. Фонд Р-2.Опис 9. Од. зб 1689. Листи 19–23. Додаток до постанови – листи 24-25.
Академія будівництва і архітектури УРСР. https//uk.m.wikipedia.org>wiki
Об упразднении Академии строительства и архитектуры СССР и Академии строительства и архитектуры УССР. Бюлютень строительной техники. 1963 № 10. С. 34–35. Зміст наказу Держбуду СРСР від 16 серпня 1963 р. № 211.
Свідоцтво про реєстрацію статусу громадського об’єднання «Українська академія архітектури». 23 квітня 1992 року № 238. Вісник Української академії архітектури. 1995, С. 7.