ІННОВАЦІЙНІ ЗАСОБИ ІНТЕГРАЦІЇ АРТ-ОБ’ЄКТІВ У ДИЗАЙН ІНТЕР’ЄРУ ЯК СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕСТЕТИКИ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА

Автор(и)

  • Оксана Дмитрівна Пилипчук
  • Андрій Павлович Полубок

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2023.4.9

Ключові слова:

арт-об’єкт, інноваційні засоби інтеграції, інтер’єр, дизайн, архітектурний простір.

Анотація

Метою статті являється аналіз та визначення інноваційних засобів інтеграції арт-об’єктів у дизайн інтер’єру, що є одним із найбільш актуальних способів реалізації сучасних практик у галузі дизайну. У статті розглядаються основні інноваційні засоби інтеграції арт-об’єктів у дизайні інтер’єру, як можливість підвищення естетичності архітектурного середовища. Новизна статті полягає у дослідженні нових тенденцій розвитку художньо-образного наповнення сучасного середовища, що зумовлено переосмисленням застосування арт-об’єктів саме у контексті визначених інноваційних засобів їх інтеграції в інтер’єрний простір. В контексті рішення ідейно-художніх задач загальної методології організації інтер’єру, в результаті аналізу було визначено та структуровано основні інноваційні засоби інтеграції арт-об’єктів у дизайн інтер’єру з метою підвищення рівня естетичності архітектурного середовища. Результати дослідження представлено та підтверджено в наочній таблиці, розробленій авторами статті, в якій продемонстровано характерні приклади сучасних практик інтеграції арт-об’єкту в інтер’єнй простір, заснованих на інноваційних засобах. Було оцінено ефективність та представлено наглядні приклади, які підтверджують важливість та переваги використання визначених інноваційних засобів інтеграції арт-об’єктів у дизайн інтер’єру. Висновки. В контексті дослідження з’ясовано, що застосування саме інноваційних засобів інтеграції арт-об’єктів у дизайн інтер’єру значно прискорюють та спрощують процес на всіх стадіях проектування, підвищуючи ефективність практичної роботи дизайнерів, художників та архітекторів. Визначено, що використання інноваційних засобів інтеграції Арт-об’єктів у дизайн інтер’єру є ефективним способом не тільки підвищити естетику архітектурного середовища, але й створити особливу та неповторну візуальну атмосферу ідейно-художнього образу простору.

Посилання

Cumming, R. Art: A Visual History. DK, 2015.

Beigie, D. (2005). Computer-Generated Fractal Art. National Council of Teachers of Mathematics (NCTM). Vol. 10(6), Р. 262–269.

Acici, F. K., & Kulak, F. (2015). Intersection of design and art in the eyes of interior architecture students. Global J. of Design Art and Education (GJDAE). Vol. 5(2), Р. 54–60. DOI: https://doi.org/10.18844/gjae.v5i2.245.

Pylypchuk, O. & Polubok, A. (2022). The color of the surface of the Art object as a means of harmonizing the modern architectural environment. Landscape Architecture and Art. Vol. 21(21), Р. 59–67. DOI: https://doi.org/10.22616/j.landarchart.2022.21.06

Косаревська Р., Левченко О. Переосмислення класичного мистецтва: дослідження сучасного підходу до виявлення форми мистецтва (живопис, скульптура, архітектура) та його реінтерпретація у суспільстві. Актуальнi питання гуманітарних наук, 2023. №. 66. Т. 2. С. 39–44.

Ясенєв О., Дубовий О. Сучасні тенденції використання творів образотворчого мистецтва в інтер’єрі приміщень. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну, 2021. № 4. Т. 2. С. 226–235.

Afatara, N. (2018). The Creation of Contemporary Artwork. Third International Conference of Arts, Language and Culture (ICALC 2018). Advances in Social Science, Education and Humanities Research (ASSEHR). Vol. 279, Р. 52–59. DOI: https://doi.org/10.2991/icalc-18.2019.9

Suzen, H. N. (2021). Evaluation of Contemporary Art in terms of Conceptual Structure and Interpretability. J. of Educational Sciences, Vol. 13(2), Р. 447–460. DOI: https://doi.org/10.15345/iojes.2021.02.008

Building Standard WELL (2023): веб-сайт: URL: https://www.wellcertified.com

Будинки і споруди. Готелі: ДБН В.2.2-20:2008, № 312. Зміна № 1. [Чинний від 2008-11-20]. – К: Мінрегіон України, 2018. – 18 с.

DK. How Stuff Works. How Technology Works: The Facts Visually Explained. DK, 2019.

Jayathissa, P., Quintana, M., Abdelrahman, M., & Miller, C. (2020). Humans – as – a – Sensor for Buildings – Intensive Longitudinal Indoor Comfort Models. Buildings. Vol. 10(10), Р. 1–22. DOI: https://doi.org/10.3390/buildings10100174

Xiao, H. (2021). Application of Virtual Reality in the Teaching of Interior Design. J. of Contemporary Educational Research. Vol. 5(9), Р. 1–4. DOI: http://ojs.bbwpublisher.com/index.php/JCER

Полубок А. П. Інтерактивний алгоритм «Perception» // Свідоцтво про депонування результату інтелектуальної діяльності № 229–РІД/Ук 2021. – К: Державна науково-технічна бібліотека України, 2021 р. – 23 с.

Pylypchuk, O. D. (2023). Development of an innovative means of harmonizing the color scheme of works of fine art and interior environment to create a comfortable space for human existence. Baltija Publishing. Р. 380–414.

DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-322-4-18.

Wang, Q. (2018). Analysis of Interior Space Design and Visual Artistic Effect 1st International. Conference on Education Art Management and Social Sciences, Kuala Lumpur, Malaysia (EAMSS 2018). Clausius Scientific Press. Р. 362–366. DOI: https://doi.org/10.23977/eamss.2018.075

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-22

Як цитувати

Пилипчук, О. Д., & Полубок, А. П. (2023). ІННОВАЦІЙНІ ЗАСОБИ ІНТЕГРАЦІЇ АРТ-ОБ’ЄКТІВ У ДИЗАЙН ІНТЕР’ЄРУ ЯК СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕСТЕТИКИ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА. Український мистецтвознавчий дискурс, (4), 70–76. https://doi.org/10.32782/uad.2023.4.9