ГРАФІЧНИЙ ПІДХІД ДО ТЕХНІКИ ГАРЯЧОЇ ЕМАЛІ У ТВОРЧОСТІ ОКСАНИ СТРАТІЙЧУК ТА ОЛЕКСІЯ КОВАЛЯ

Автор(и)

  • Іванна Романівна Стратійчук

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2021.2.5

Ключові слова:

гаряча емаль, офорт, травлення

Анотація

Техніка гарячої емалі відома людству з давніх часів – нею прикрашали ювелірні та ужиткові вироби єгиптяни, греки та скіфи. У середні віки та пізніше ця техніка зберігалась та розвивалась в Європі у окремих осередках. В кінці ХІХ століття емаль входить до арсеналу професійних художників, тобто із ювелірної, декоративно-ужиткової техніки переходить до сфери вільного мистецтва. Втім, через свою технічну складність, коштовність матеріалів та примхливість у процесі виготовлення гаряча емаль досі залишається доволі рідкісною технікою, що передається від осередка до осередка, від майстра до майстра. У статті описано особливості використання техніки гарячої емалі у поєднанні з графічною технікою офорту у творчості київських художників Оксани Стратійчук та Олексія Коваля. Розглядається історія передачі техніки від осередку до осередку та розвитку графічного підходу у межах творчої практики кожного з майстрів від початку 1990-х років і до сьогодні. Окреслено також їх основні теми та напрямки творчого інтересу, а також перспективи поширення графічного підходу до техніки гарячої емалі у інших творчих осередках на теренах України.

Посилання

Бородай Ю.О. Українська емаль. Альбом-каталог. Київ : Укр. письменник, 2013. 264 с.

Київ-Берлін. Transmission. Альбом-каталог. Київ : Такі справи, 1997. 24 с.

Коваль Олексій. Емаль. Альбом-каталог. Вступна стаття І. Стратійчук. Київ : Huss, 2016. 128 c.

Стратійчук І.Р. В поисках вечного искусства: эмали Алексея Коваля. Антиквар. 2016. № 5–6 (96). С. 138–143.

Стратійчук Оксана. Емаль. Альбом-каталог. Вступна стаття І. Стратійчук. Київ : Гнозис, 2015. 12 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-13

Як цитувати

Стратійчук, І. Р. (2022). ГРАФІЧНИЙ ПІДХІД ДО ТЕХНІКИ ГАРЯЧОЇ ЕМАЛІ У ТВОРЧОСТІ ОКСАНИ СТРАТІЙЧУК ТА ОЛЕКСІЯ КОВАЛЯ. Український мистецтвознавчий дискурс, (2), 51–57. https://doi.org/10.32782/uad.2021.2.5