ВПЛИВ НАВЧАННЯ У ЄВРОПЕЙСЬКИХ КУЛЬТУРНИХ ЦЕНТРАХ НА ТВОРЧІСТЬ А. МАНЕВИЧА, М. ТКАЧЕНКА, С. КОСТЕНКА ТА М. БАШКІРЦЕВОЇ

Анотація

У статті розглядаються зміни в живописі українських художників до та після навчання в європейських культурних осередках на прикладі українських живописців – Абрама Маневича, який навчався у Мюнхені у 1905–1906 роках у Школі Антона Ашбе; Михайла Ткаченко, який навчався в Парижі, в Кормонській академії мистецтв у 1888–1892 рр.; Сергія Костенко, який навчався в Парижі, в Академії мистецтв Жульєна 1893 р.; Марії Башкирцевої, яка навчалася спочатку в Римі, в Академії Святого Луки в 1876 році, а потім в Парижі, в Академії мистецтв Жюльєна з 1877 року. Отже, це мало значний вплив на творчі досягнення перерахованих вище художників. На Паризькому салоні 1904 року Михайло Ткаченко виставив полотно «Покинутий татарський цвинтар. Крим», а на Салоні 1907 року – два українських пейзажі «Насуваються тіні» та «Іде сніг. Україна». У 1907 році він представив «Покровський монастир у Харкові» на Великому салоні, де провів персональну виставку в Парижі, на якій було представлено 62 картини та десятки етюдів. У 1910 році знову бере участь у Паризькому салоні. У 1907 році у Мюнхені Абрам Маневич брав участь у виставці «Сецесіон»; у Відні в 1908 році на Весняному салоні, на Марсовому полі виставлявся з двома полотнами: «Єврейське містечко» і «Жовтень», а в 1913 році вже влаштував персональну виставку в паризькій галереї Дюран-Рюель. Сергій Костенко брав участь у Салоні на Марсовому полі 1894 року з полотном «У звіринці». Марія Башкирцева була нагороджена золотою медаллю на конкурсі 1879 року, брала участь у Паризькому салоні 1880, 1881, 1882, 1884 років; після її трагічної смерті частина її робіт була куплена Люксембурзьким музеєм, а частина залишилася в Луврі. Отже, підсумовуючи, зазначені вище успіхи на таких престижних виставкових заходах світового рівня підтверджують тезу про вплив навчання в європейських культурних осередках на творчі здобутки розглянутих нами митців.