ПЛАСТИЧНА АНАТОМІЯ В МИСТЕЦТВІ…

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2024.1.18

Ключові слова:

анатомія, малюнок, пластика, скульптура, мистецтво художньої обробки дерева, різьба

Анотація

Ціллю статті є дефініція визначення терміну поняття «пластична анатомія» у мистецькому вимірі, становлення упродовж кількох віків переважно в мистецькій історії України, яка подає стислий розвиток «пластичної анатомії» та співвідносить розвій цього вчення. На прикладі короткого розвитку сучасного стану вітчизняних пластичних мистецтв, проаналізовано еволюцію пластики від наскального живопису до сучасної образотворчості. У ході дослідження було зужитковано комплекс методологічних підходів і практичних методів з поглядом генезису і розросту пластичної анатомії, розглянутої в історико-мистецькому та культурному аспекті. Ключовим щодо опрацювання підоснови розвідки став артистичний підхід, у змісті якого були застосовані методи, у тому числі, частково зі сфери інших предметів. Використання даних методів розширює поле можливостей із достеменного розуміння генези розвитку певних мистецьких складників та використовування різнопланових творів зі ділянки пластичної анатомії. Здійснено короткий аналіз та походження терміну «пластична анатомія», пов’язаного з поняттями «пластика» та «пластичність». Стисло проаналізовано аспекти становлення та розвиток «пластичної анатомії» як особливої складової образотворчості, обкреслено етапи її розвитку, пов’язуючи з аналізом піднесення мистецтва у певній площині «пластичної анатомії» та її ролі в еволюції. Методологія дослідження полягає у застосуванні образотворчого методу, який дозволяє виявити та показати важливість образів пластичної анатомії у творчості українських митців протягом певного часу та надає розгляду роль пластики у бутті соціуму. Внаслідок аналізу доступних нам джерел можна стверджувати, що охоплююча цим питанням проблематика є новою для сучасного українського мистецтвознавства, порушене дане питання висвітлює необхідність проведення комплексного мистецтвознавчого трактату в царині «пластичної анатомії».

Посилання

Андрейканіч А. Курс пластичної анатомії людини : навч. посіб. Чернівці : Букрек, 2010. 128 с.

Гула Є.П. Пластика в мистецтві. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017. № 4. С. 135–140. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2017_4_29: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2017_4_29 (дата звернення: 10.03.2024).

Мізинська стоянка – найвідоміша стоянка палеолітичної доби. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Мізинська_стоянка (дата звернення: 10.03.2024).

Національний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила». URL: https://zp-museums.jimdofree.com/музеї-області/мелітопольський-район/пмт-мирне/ (дата звернення: 19.03.2024).

Пісьо С.Я. Новітня пластика дерева. Modern systems of science and education in the USA, EU and other countries. Series «SW-US Conference proceedings». 2024. URL: https://www.proconference.org/index.php/usc/article/download/usc22-00-027/1838/524 (дата звернення: 26.03.2024).

Пісьо С.Я. Пластична анатомія в освіті дизайнерів. Нотатки сучасної науки. 2024. № 12. С. 6–7. URL: https://www.newroute.org.ua/wp-content/uploads/2024/01/nsn_12_.pdf (дата звернення: 26.03.2024).

Роготченко О. Пластична анатомія у контексті розвитку сучасної вітчизняної образотворчості. МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. 2012. Вип. 8. С. 279–306.

Чегусова З. Українські провідні митці художньої обробки дерева (остання третина ХХ– початок ХХІ століття). Студії мистецтвознавчі. 2015. № 2. С. 78–89. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/StudM_2015_2_8. URL: https://sm.etnolog.org.ua/zmist/2015/2/78.pdf (дата звернення: 10.03.2024).

Чепелик О. Скульптор Пінзель і духовний ландшафт українського бароко. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2013. № 2. С. 168–170. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2013_2_43 (дата звернення: 26.03.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-08

Як цитувати

Пісьо, С. Я. (2024). ПЛАСТИЧНА АНАТОМІЯ В МИСТЕЦТВІ…. Український мистецтвознавчий дискурс, (1), 141–147. https://doi.org/10.32782/uad.2024.1.18