ПЛАСТИЧНА АНАТОМІЯ В МИСТЕЦТВІ…

Анотація

Ціллю статті є дефініція визначення терміну поняття «пластична анатомія» у мистецькому вимірі, становлення упродовж кількох віків переважно в мистецькій історії України, яка подає стислий розвиток «пластичної анатомії» та співвідносить розвій цього вчення. На прикладі короткого розвитку сучасного стану вітчизняних пластичних мистецтв, проаналізовано еволюцію пластики від наскального живопису до сучасної образотворчості. У ході дослідження було зужитковано комплекс методологічних підходів і практичних методів з поглядом генезису і розросту пластичної анатомії, розглянутої в історико-мистецькому та культурному аспекті. Ключовим щодо опрацювання підоснови розвідки став артистичний підхід, у змісті якого були застосовані методи, у тому числі, частково зі сфери інших предметів. Використання даних методів розширює поле можливостей із достеменного розуміння генези розвитку певних мистецьких складників та використовування різнопланових творів зі ділянки пластичної анатомії. Здійснено короткий аналіз та походження терміну «пластична анатомія», пов’язаного з поняттями «пластика» та «пластичність». Стисло проаналізовано аспекти становлення та розвиток «пластичної анатомії» як особливої складової образотворчості, обкреслено етапи її розвитку, пов’язуючи з аналізом піднесення мистецтва у певній площині «пластичної анатомії» та її ролі в еволюції. Методологія дослідження полягає у застосуванні образотворчого методу, який дозволяє виявити та показати важливість образів пластичної анатомії у творчості українських митців протягом певного часу та надає розгляду роль пластики у бутті соціуму. Внаслідок аналізу доступних нам джерел можна стверджувати, що охоплююча цим питанням проблематика є новою для сучасного українського мистецтвознавства, порушене дане питання висвітлює необхідність проведення комплексного мистецтвознавчого трактату в царині «пластичної анатомії».