ЗАСАДИ ТВОРЧОСТІ В ОСВОЄННІ МИСТЕЦЬКОЇ ПРАКТИКИ: АСПЕКТИ ОВОЛОДІННЯ ХУДОЖНЬОЮ ГРАФІКОЮ

Автор(и)

  • Михайло Богданович Сидор

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2023.2.13

Ключові слова:

мистецтво, творчість, практика, художня графіка, прояви, оволодіння, удосконалення

Анотація

Метою статті є розкриття ключових аспектів освоєння мистецтва графіки, професійного оперування його виражальними засобами. Акцент ставиться на окреслення суті творчості як важливої і невід’ємної складової мистецької практики, визначенні й обґрунтуванні її місця і ролі як чинника та запоруки професійного володіння художньою графікою. Для досягнення наміченого аналізувалися графічні твори, вивчалися наукові та навчально-методичні праці з висвітленням особливостей творчої реалізації митця, зображувальної грамоти у сфері графічного мистецтва, засад оволодіння нею, специфіки роботи графіків над творчим втіленням задуманого. Констатовано, що образотворча діяльність як така базується на авторському сприйнятті світу, знаннях теорії образотворчого мистецтва, його видових, жанрових, виражальних особливостей, вправного володіння практичними уміннями і навичками у роботі зображальними матеріалами. Відтак підкреслено, що її істинна сутність розкривається лише тоді, коли ці три базові складові образотворчості реалізуються саме через призму творчості. Зосереджуючись на концепції – «без творчості мистецтва не існує, оскільки вона є його базисом, фундаментом», – автор обґрунтовує, що в образотворчому мистецтві, в тому числі і в сфері графіки реалізація теорії і практики без творчості є лиш еквівалентом «зображувального ремесла», суто «типового елементарного виконавства». Далі окреслюються ключові аспекти творчості в сфері графічної діяльності, визначається їх пряма і опосередкована роль у набутті й удосконаленні художньо-графічних умінь та навичок. Зокрема зазначено, що в кожному стилістичному напрямі виражальності графічних зображень (реалістичному, декоративному, абстрактному) творчість проявляється по-різному і має різний формат застосування. Щодо проявів творчості на рівні технічного виконання графічних робіт, то тут акцент поставлено на постійному штудіюванні теорії і практики графічного мистецтва, від початкових етапів його освоєння до удосконалення вже набутих і сформованих тут знань і навичок. Заключним стало доведення того, що відгуки й оцінки ззовні про виконану митцем роботу постають для нього дієвою спонукою і щодо самовизначення сутності свого мистецького «Я», і щодо прийняття відповідних кроків на покращення й розширення свого творчого потенціалу.

Посилання

Бражнік О. Закономірності існування творчої особистості. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2010. Вип. 21. С. 63–71.

Бучинський С. Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. Київ : Рад. школа, 1981. 120 с., іл.

Кириченко М. А., Кириченко І. М. Основи образотворчої грамоти. Київ : Вища школа, 2002. 190 с. : іл.

Лісунова Л. В. Графічне мистецтво як засіб формування естетичного сприйняття майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Молодь і ринок. 2018. № 10. С. 23–28.

Резніченко М. І., Твердохлібова Я. М. Художня графіка. Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2011. 272 с.

Туманов І. М. Рисунок, живопис, скульптура : Теоретико-методологічні основи комплексного навчання. Львів : Аверс, 2010. 496 с.

Урсу Н. О., Гуцул І. А. Теоретичні основи композиції. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2018. 166 с.

Яремків М. Композиція : творчі основи зображення. Тернопіль : Підручники і посібники, 2005. 112 с. : іл.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-04

Як цитувати

Сидор, М. Б. (2023). ЗАСАДИ ТВОРЧОСТІ В ОСВОЄННІ МИСТЕЦЬКОЇ ПРАКТИКИ: АСПЕКТИ ОВОЛОДІННЯ ХУДОЖНЬОЮ ГРАФІКОЮ. Український мистецтвознавчий дискурс, (2), 108–113. https://doi.org/10.32782/uad.2023.2.13