ПРОБЛЕМИ АТРИБУЦІЇ МОНУМЕНТАЛЬНОГО ЖИВОПИСУ ЦЕРКВИ СПАСА НА БЕРЕСТОВІ В ІСТОРІОГРАФІЇ ХІХ–ХХІ СТ.
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2022.6.5Ключові слова:
церква Спаса на Берестові, монументальний живопис, атрибуція, майстри-виконавці, доба Петра МогилиАнотація
Стаття присвячена висвітленню особливостей вирішення питання атрибуції монументального живопису церкви Спаса на Берестові у вітчизняній і зарубіжній історіографії ХІХ–ХХІ ст. Розписи церкви Спаса на Берестові 1643–1644 рр. – єдиний цілісний монументальний ансамбль поствізантійської традиції на теренах України, що був виконаний стараннями митрополита Петра Могили. В цьому ансамблі виявилися характерні риси й суперечності мистецтва України першої половини XVII ст. Це полістилістична пам’ятка, яка свідчить про добру обізнаність її творців як з візантійською традицією, так і з мистецтвом Західної Європи. Розписи відзначаються надзвичайно високим художнім рівнем і не мають аналогів серед тогочасних українських пам’яток. Однак попри незгасаючий впродовж понад півтора століття інтерес дослідників до цієї пам’ятки залишається невирішеною ціла низка наукових питань, пов’язаних із стінописом. Аналіз літератури і джерельної бази дослідження показав, що наявність кількох гіпотез щодо виконавців розписів храму доби Петра Могили не дає змогу вважати проблему атрибуції вирішеною. Це питання вимагає подальшого ґрунтовного вивчення й нових нетрадиційних підходів. У своєму дослідженні авторка спирається на праці М. Петрова, Г. Логвина, Л. Міляєвої, В. Овсійчука, В. Делюги, Є. Кабанця та інших. Методологія дослідження базується на порівняльному аналізі й узагальненні, а також історико-порівняльному, історико-генетичному, історико-системному й дескриптивному методах, що дає змогу виявити основні підходи до вирішення проблеми атрибуції розписів церкви Спаса на Берестові й представити еволюцію поглядів дослідників на питання авторства розписів храму впродовж ХІХ–ХХІ ст. Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів теми щодо майстрів-виконавців стінопису храму, але відкриває нові перспективи й визначає нові завдання, що в подальшому дадуть змогу наблизитися до вирішення проблеми атрибуції.
Посилання
Берлинский М. Краткое описание Києва, содержащее перечень сего города, также показания достопамятностей и древностей оного. Санкт-Петербург : Тип. Департамента нар. просвещения, 1820. 204 с.
Самойлов Н. Киев в начале своего существования, блеске, славе, величии, разрушении и возобновлении; с историческим описанием двух первых церквей, сооруженных равноапостольным кн. Владимиром по воспрятии св. крещения в 989 г. и существующих поныне в Киеве, с планом и видами оных церквей. Москва : Тип. Лазаревых ин-та вост. яз., 1834. 73 с.
Максимович М.А. Собрание сочинений : в 3 т. Киев : Тип. М. П. Фрица, 1876–1880. Т. 2 : Обозрение старого Киева, 1877. 524 с.
Сементовский Н.М. Древнейшая в России церковь Спаса на Берестове, построенная св. великим князем Владимиром в Киеве в 989 году. Киев : Типография Н. М. Сементовского 1877. 111 с.
Павлинов А.М. Архитектура в России. Домонгольский период. Вестник изящных искусств. Санкт-Петербург, 1888. Т. 6. Вып. 1. С. 70–74.
Шмит Ф. И. Искусство древней Руси-Украины. Харьков : Союз, 1919. 111с.
Лукомский Г.К. Киев : Церковная архитектура ХІ–ХІХ века; Византийское зодчество; Украинское барокко. Мюнхен : Орхис, 1923. 56 с.
Лашкарев П.А. Что осталось от древней киевской церкви Спаса на Берестове. Труды Киевской Духовной Академии. 1867. № 7. С. 127–138.
[Лебединцев П.] Спас на Берестове / Л.П. Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. 1888. № 7. С. 8–11.
Петров Н.И. Историко-топографические очерки Древнего Киева (с планом древнего Киева 1638 г.). Киев : Тип. Императ. Ун-та св. Владимира, 1897. 267 с.
Петров Н.И. О древней стенописи в Спасской на Берестове церкви. Труды Киевской Духовной академии. 1908. №2. С. 1–33.
Шероцкий К.В. Киев : путеводитель спланом г. Киева и 58 иллюстрациями. Киев : Фото-лито-тип. С.В. Кульженко, 1917. 356 с.
Логвин Г.Н. Киев : По художественным памятникам Киева. Очерк. Москва: Искусство, 1960. 328 с.
Логвин Г.Н. Киев : По художественным памятникам Киева. Очерк. 3-е изд. Москва : Искусство, 1982. 336 с.
Килессо С.К. Киево-Печерская лавра. Москва : Искусство, 1975. 144 с.
Жолтовський П.М. Монументальний живопис на Україні XVІІ–XVIII ст. : монографія. Київ : Наукова думка, 1988. 159 с.
Українська культура : лекції за редакцією Дмитра Антоновича / упор. С.В. Ульяновська; вступ. ст. І.М. Дзюби; перед. сл. М. Антоновича. Київ : Либідь, 1993. 592 с.
Скоп-Друзюк Г., Скоп Л. До проблеми фундації Петром Могилою розписів 1644 року в храмі Спаса на Берестові. Петро Могила і сучасність (до 400-річчя від дня народження) : тези доповідей і повідомлень міжнародної наук. конф. ННДРЦ, Київ, 14–16 бер. 1996 р. Київ, 1996. С. 42–43.
Deluga W. Przemiany ikonograficzne w malarstwie cerkiewnym Kijowa w XVII wieku i jego elementy moldawsko-woloskie (Рукопис). Текст виступу на Міжнародній науковій конференції “Петро Могила і сучасність”, ННДРЦ, Київ, 14–16 березня 1996) // Архів науково-дослідного відділу вивчення мистецької спадщини Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»
Кондратюк А.Ю. До питання щодо участі афонських іконописців у розписах церкви Спаса на Берестові 40-х рр. XVII ст. Труди Київської духовної академії. Київ, 2016. № 25. С. 62–73.
Міляєва Л.С. Митрополит Петро Могила і духовне середовище Києва 30–40-х рр. XVII ст. Хроіка–2000. Український культурологічний альманах. Київ, 2004. Вип. 60. С. 403–418.
Делуга В. Молдавсько-волоські елементи в церковних розписах Києва за часів Петра Могили. Петро Могила і сучасність (до 400-річчя від дня народження) : тези доповідей і повідомлень міжнародної наук. конф. (Київ, 14–16 бер.1996 р). Київ, 1996. С. 34–36.
Кабанець Є.П. Дослідження стінопису церкви Спаса на Берестові. Реставрація музейних пам’яток в сучасних умовах. Проблеми та шляхи їх вирішення : тези та матеріали доповідей міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 60-річчю Національного науково-дослідного реставраційного центру України (Київ, 1998). Київ : Національний науково-дослідний реставраційний центр, 1996. С. 58–59.
Кабанець Є.П. Церква Спаса-на-Берестовім та еволюція візантійських форм в українському малярстві XVII ст. Історія релігій в Україні : матеріали VIII міжнародного круглого столу (Львів, 11–13 травня 1998 року). Львів : Львівський музей історії релігії, 1998. С. 110–111.
Кабанець Є.П. Світильник, сяючий в пітьмі… Людина і світ. Київ, 2003. № 8-9. С. 34–40.
Кабанець Є.П. Петро Могила та історія архітектурної реставрації церкви Спаса на Берестові. Хроніка–2000. Український культурологічний альманах. Київ, 2004. Вип. 60. С. 466–478.
Ченцова В.Д., Пітатєлева О.В., Лопухіна О.В. Авторство фресок XVII ст. церкви Спаса на Берестові в світлі нових досліджень. Лаврський альманах. Київ, 2014. Вип. 29. С. 182–202.
Кабанець Є.П. Історія печерської канонізації та стислі відомості про печерських святих. Дива печер лаврських : моногр. / ред. В.М. Колпакової. Київ : К М Academia, 1997. C. 47–71.
Кабанець Є.П. Історія Печерської канонізації. Людина і світ. 1997. № 1. С. 20–25.
