ПРИРОДНІ ФОРМИ МІНЕРАЛІВ У ПОЄДНАННІ ІЗ БІСЕРОМ – ОНОВЛЕННЯ ТРАДИЦІЙ У КОНТЕКСТІ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЮВЕЛІРНОГО МИСТЕЦТВА

Автор(и)

  • Софія Тарасівна Триколенко

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2022.1.6

Ключові слова:

мінерали, камені, оправа, ювелірне мистецтво, прикраси, бісероплетіння, техніка, концепція, мистецтво.

Анотація

Однією із найцікавіших течій сучасного ювелірного мистецтва є використання у виробах мінералів природних форм – необроблених взагалі або частково оброблених. Ювелірне мистецтво зазнало значних художніх і концептуальних змін, а також притоку нових матеріалів і технік. Втім багато новітніх спрямувань насправді є удосконаленою реплікою давно наявних напрямів: відроджуються та набувають значного поширення традиційні народні ремесла, пов’язані зі створенням прикрас. Тут необхідно назвати прикраси із крученого дроту, бісеру, рогу, дерева, скла, ниток та інші. Нині точаться суперечки між мистецтвознавцями на предмет того, чи можна відносити до ювелірного мистецтва прикраси із неювелірних матеріалів. Аргументом противників такого ставлення до виробів із некоштовних матеріалів є сама назва «ювелірне» – jewel від «коштовний камінь». На їхню думку, до поняття «ювелірне мистецтво» можуть належати лише прикраси, виготовлені із використанням коштовних матеріалів. Втім висока якість та художня цінність прикрас із «неювелірних» матеріалів часто ставить їх на одну ланку із традиційними коштовностями. Такі техніки, як бісероплетіння, плетіння з ниток та різьблення із деревини, нині належать до декоративно-ужиткового мистецтва. Але залучення коштовних або напівкоштовних матеріалів, елементів із коштовних металів ставить їх на межу між декоративним та ювелірним мистецтвом. Зокрема, ця стаття пропонує до розгляду прикраси із бісеру, основними елементами яких є коштовні мінерали природних форм. Необроблені мінерали також опинилися на межі між поняттям «коштовні» та «виробні»: адже часто поняття «коштовний» асоціюється із поняттям «огранений» та цілою шкалою якості, що базується на фізичних і хімічних властивостях мінералу, опускаючи при цьому його художню цінність і візуальну унікальність. Таким чином, завдання дослідження – розглянути різноманітні приклади викорис- тання мінералів природних форм у прикрасах із бісеру та навести аргументи стосовно їх належності до ювелірного мистецтва.

Посилання

Триколенко С.Т. Проблема усвідомлення українським суспільством вартості авторських виробів декоративно-ужиткового мистецтва як один із чинників занепаду українського мистецтва. Україна у світових глобалізаційних процесах: культура, економіка, суспільство. Київський національний університет культури і мистецтв. Київ, 2021. С. 70–72.

Исакова Э. Сказочный мир бисера / Э. Исакова, К. Стародуб, Т. Ткаченко. Ростов-на-Дону : Феникс, 2006. 320 с.

Карпов В.В. Нейроарт як естетичне перетворення світу реальності. Український мистецтвознавчий дискурс, 2021. С. 16–26.

Триколенко С.Т. Використання мінералів природних форм у серії перстнів «Чаклунка». Збірник матеріалів 10-ї Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні технології та особливості видобутку, обробки і використання природного каміння». Київ, 2020. С. 13–15.

Бажов П.П. Сказы Павла Бажова / худож. О. Коровин. Пермь : Пермское книжное издательство, 1979. 202 c.

Гловацька К. Міфи Давньої Греції. 2021. 296 с.

Олдхаус-Грин М. Кельтские мифы. От короля Артура и Дейрдре до фейри и друидов. Москва : Манн, Іванов и Фербер, 2020. 240 с.

Мифология Британских островов: энциклопедия. Москва : Эксмо, 2004. 640 с.

Западноевропейский эпос / Пер. А. Корсуна, Ю. Корнеева. Санкт-Петербург : Азбука-классика, 2002. 992 с.

Коттерел А. Энциклопедия. Мифология / А. Коттерел, Р. Сторм. Москва : РОСМЭН, 2003. 784 с.

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В.С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1 : А–К. 640 с.

Завязкин О. Исцеляющие, защитные и магические свойства камней и минералов. Киев : Кристалл Бук, 2017. 224 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-21

Як цитувати

Триколенко, С. Т. (2022). ПРИРОДНІ ФОРМИ МІНЕРАЛІВ У ПОЄДНАННІ ІЗ БІСЕРОМ – ОНОВЛЕННЯ ТРАДИЦІЙ У КОНТЕКСТІ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЮВЕЛІРНОГО МИСТЕЦТВА. Український мистецтвознавчий дискурс, (1), 52–58. https://doi.org/10.32782/uad.2022.1.6