HISTORIOGRAPHY OF THE EIDETICS OF PRIORITY IN THE CONTEXT OF NEUROART THEORY
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2022.1.1Keywords:
eidetics, primitive art, neuroaesthetics, neuroart, historiography, Ukrainian art history.Abstract
The article analyzes historiography, which reveals the eidetics of early art in the context of the latest scientific field – neuroart, which in this scientific context is almost not represented in the Ukrainian space of art history. The study of historiography on aspects of the origin of Paleolithic art, the study of primitive thinking and the study of the kinship of artistic heritage of different eras has shown that Ukrainian and foreign scholars have conducted a number of thorough studies. Active search for new dimensions of interpretation of artistic processes contributes to the growing interest of scientists in studying certain components of this complex issue, such as eidetic and other dimensions of primitive art, the essence of neuroart and its role in artistic processes, the relationship between primitive and contemporary art. The interdisciplinary nature of the study of the problem of the eidetics of primitiveness on the background of the theory of neuroart led to the consideration of historiographical sources of a wide range of research, which includes archaeological, anthropological, historical, art, cultural, scientific achievements, philosophy, psychology and some branches of neurons. Defining the criteria of the category of eidetics as a process of figurative reflection of reality on the basis of memorization of objects and translation of experienced feelings in art outlined the source base of the study. According to Ukrainian scientists, the origins of Paleolithic art are connected with memory as a function of human thinking. It was thanks to eideticism that primitive people had the opportunity to clearly reproduce what they saw. Thanks to eidetic memories, unlike ordinary ones, one can perceive an image in its absence. It is important to emphasize the lack of ideological influences on the eidetics of primitive art and unity with natural processes and phenomena, which distinguishes primitive art from contemporary art as a socially determined phenomenon.
References
Breuil А. Four Hundred Centuries of Cave Art / tr. by Mary E. Boyle, Realized by Fernand Windels. Montignac, Dordogne: Centre d’Études et de Documentation Préhistoriques.1952. 417 pp., 531 ill.
Leroi-Gourhan А. Le geste et la parole, vol. II, La Mémoire et les Rythmes, Paris, Albin Michel. 1965 (1982), 285 p., 47 fig.
Leroi-Gourhan A. Les Religions de la Prehistoire. Paris : P.U.F., 1964. 155 p.
Leroi-Gourhan A. Préhistoire de l’art occidental, Paris, 1978, 482 p., 804 fig. dont 121 pl. coul.
Leroi-Gourhan A. L’art pariétal, langage de la préhistoire. Présentation générale de Marc Groenen, Grenoble, Jérôme Millon, 1992, 420 p., ill.
Абрамова З. Древнейшие формы изобразительного творчества: (Археологический анализ палеолитического искусства). Ранние формы искусства. Москва. С. 9–29. Ил.
Абрамова З. Изображения человека в палеолитическом искусстве Евразии. Акад. наук СССР, Ин-т археологии. Москва : Наука. Ленинградское отд-ние ; Ленинград : Наука. Ленинградское отд-ние, 1966. 223 с., (4) л. черт., карты : ил.; 27 см.
Абрамова З. Наскальные изображения. БСЭ. Т. 17. С. 298–299, ил.
Абрамова З. Палеолитическая скульптура на территории СССР : автореферат дис. на соискание учен. степени кандидата ист. наук. Акад. наук СССР. Ин-т истории материальной культуры. Ленингр. отд-ние. Ленинград : (б. и.), 1958. 20 с.; 20 см.
Абрамова З. Палеолитическое искусство на территории СССР. АН СССР. ИА. Москва; Ленинград : Изд-во АН СССР. 86 с. 63 отд. л. ил. и карт. в папке (САИ; Вып. А4-3).
Абрамова З. Портретная галерея палеолита. Наука и жизнь. № 8. С. 116–117, ил.
Абрамова З. Элементы одежды и украшений на скульптурных изображениях человека эпохи верхнего палеолита в Европе и Сибири. МИА, № 79. С. 126–149, ил.
Koenigswald G.H.R. Early Homo sapiens as an artist: the meaning of Palaeolithic art. The Origin of Homo Sapiens. Paris, 1972. P. 133–139.
Мириманов В.Б. Первобытное и традиционное искусство. Москва : «Искусство»; Dresden : Veb Verlag der Kunst. 1973. 320 с.
Сойкина Н.Ю. Живопись эпохи палеолита в системе культурных ценностей Евразии : автореф. дис. на соискание учен. степ. канд. ист. наук : спец. : 07.00.06 «Археология». URL: http://kzdocs.docdat.com/docs/ index-8175.html (дата звернення: 27.12.2020).
Laine А. Practicing art and anthropology : a transdisciplinary journey. London ; New York : Bloomsbury Academic, 2018. 213 р.
Гущин A.C. Происхождение искусства. Москва; Ленинград, 1937.
Замятнин С.Н. Памятники изобразительного искусства эпохи палеолита и их значение для проблемы происхождения искусства. Очерки по палеолиту. Москва; Ленинград, 1961. С. 43–62.
Леви-Строс Ж.-К. Первобытное мышление. Москва, 1999. 392 с.
Леви-Строс Ж.-К. Структурная антропология. Москва, 2008. 554 с.
Окладников А.П. Утро искусства. Ленинград : Наука, 1967. 135 с.
Еремеев А.Ф. Происхождение искусства. Москва, 1970.
Фролов Б.А. Проблемы первобытного творчества (по материалам историографии палеолитического искусства Евразии) : автореф. дис. ... докт. ист. наук. Москва, 1975.
Рогинский Я.Я. Об истоках возникновения искусства. Москва, 1982.
Conkey M.W. On the origins of Paleolithic art: a review and some critical thoughts. The Mousterian Legacy. (BAR International Series 164). Oxford, 1983. P. 201–227; Conkey M.W. The identification of prehistoric huntergatherer aggregation sites; the case of Altamira. Cunrent Anthropology. 1980. bl. 21. № 5. P. 609–630; Conkey M.W. The structural analysis of Paleolithic art. Archaeological Thought in America. Cambridge. 1989. P. 135–154.
Дмитриева Т.Н. Проблемы интерпретации палеолитического искусства в трудах зарубежных ученых. Российская археология. 1994. № 2. С. 216–225.
Ситник О. Деякі аспекти походження первісного мистецтва у світлі нових фактів. Народознавчі зошити. 1996. № 1.
Lewis-Wiams J.D., Dowson T.A. 1988. The signs of all times: entoptic phenomena In Upper Palaeolithic art. Current Anthropology. Vbl. 29. No. 2. P. 201– 245.
Филиппов А.А. Истоки и природа искусства палеолита : автореф. докт. дис. Ленинград, 1991.
Вишняцкий Л.Б. «Забегание вперед» в развитии палеолитических индустрий: явление н его интерпретация. Петербургский археологический вестник. 1993. № 4. С. 7–16.
Вишняцкий Л.Б. Происхождение Homo sapiens. Новые факты и некоторые традиционные представления. Советская археология. 1990. № 2. С. 99–114.
Вишняцкий Л.Б. На подступах к искусству (палеолит). Stratum plus. Структуры и катастрофы.1997. № 2. С. 4–20.
Беднарик Р. Первые ростки творчества. Курьер ЮНЕСКО. Апрель 1998.
Шер Я.А. Первобытное искусство : учебное пособие / при участии Н.С. Бледновой и С.В. Крюкова. ГОУ ВПО «Кемеровский государственный университет». Кемерово : Кузбассвузиздат, 2006. 351 с.; Шер Я.А. К вопросу об истоках первобытного искусства. Проблемы изучения наскальных изображений в СССР. Москва, 1990. С. 6–12; Шер Я.А., Вишняцкий Л.Б., Бледнова Н.С. Происхождение знакового поведения. Москва : Научный мир, 2004.
Хвойка В.В. Киево-Кирилловская палеолитическая стоянка и культура епохи мадлен. АЛЮР, 1903.
Волков Ф.К. Искусство мадленской эпохи на Украине. АЛЮР. Киев, 1903. № 1. С. 16–25; Волков Ф.К. Палеолитическая стоянка в с. Мезине Черниговской губернии. Труды XIV Археологического съезда. Т. ІІІ. М. 1911.
Вовк Хв. Палеолітичні знахідки в с. Мізин на Чернігівщині. Записки Українського наукового товариства в Київі. Кн. IV. Київ, 1909; Вовк Хв. Палеолітичні знахідки на Кирилівській вулиці у Київі. Матеріали до українськоруської етнології. Т. I. Львів, 1899. С. 211–219.
Цеунов І.А. Відкриття та перші польові дослідження Мізинської палеолітичної стоянки. Магістеріум. Археологічні студії. 2015. Вип. 60. С. 32–37.
Шовкопляс И.Г. Мезинская стоянка. Киев : Наук. Думка, 1965. 328 с.
Ефименко П.П. Каменные орудия палеолитической стоянки в с. Мезине Черниговской губ. Ежегодник Русского антропологического общества при С-Петербургском университете. Т. ІV. Санкт-Петербург, 1913; Ефименко П.П. Некоторые итоги изучения палеолита СССР. Человек. 1. 1928. С. 45–49; Ефименко П.П. Палеолит и неолит СССР. Материалы и исследования по археологии СССР. 2. Москва – Ленинград. 1941. 304 с.
Черныш А.О. О времени возникновения палеолитического искусства в связи с исследованиями 1976 г. стоянки Молодово 1. У истоков творчества. Новосибирск, 1978. С. 18–23.
Бибиков C. Древнейший музыкальный комплекс из костей мамонта: Очерк материальной и духовной культуры палеолитического человека. АН УССР, Ин-т археологии. Киев : Наук. Думка, 1981. 108 с.
Сытник А.С. Гравированный рисунок на кости с мустьерской стоянки под Тернополем. Пластика и рисунки древних культур. Новосибирск, 1983. С. 39–46.
Павленко Ю.В., Харченко О.М. Поліварність розвитку ранньопервісного суспільства та культурна своєрідність верхньопалелітичних мисливців прильодовикової зони. Культурологічні студії : збірник наукових праць. Київ : Видавничий дім «KM Akademia», 1996. № 1. С. 193–221.
Корнієнко В. Класифікація антропоморфних зображень пізнього палеоліту. Vita antiqua. Київ. Вип. 2, 2000. С. 25–30.
Мороз В.Я. Історична комунікація первісної доби. Держава та регіони. Серія «Соціальні комунікації». 2013. № 3–4. С. 29–34.
Ветров В. Искусство палеолита. Луганск : ВНУ, 2001. 32 с.
Михайлов Б. Петрогліфи Кам’яної Могили: Семантика. Хронологія. Інтерпретація : монографія. Київ : МАУП, 2005. 296 с.
Історія українського мистецтва : у 5 т. НАН України, ІМФЕ ім. М.Т. Рильського / голов, ред. Г. Скрипник, ред. т. Р. Михайлова, Р. Забашта. Київ : ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. Т. 1: Мистецтво первісної доби та стародавнього світу. 710 с.
Яковлева Л.А. Найдавніше мистецтво України. Київ : Стародав. Світ, 2013. 286 c. Бібліогр.: С. 250–258.
Стоян С.П. Символи в образотворчому мистецтві первісності: філософсько-культурологічний аналіз. Культура і сучасність. 2013. № 1. С. 16–21.
Уайт Р. Образное мышление в ледниковую эпоху. В мире науки. 1989. № 9. С. 54–51.
Фараджев А.А. Первобытное творчество и сознание. Мир наскального искусства : сборник докладов международной конференции. Москва, 2005. С. 251–253.
Куценков П.А. Искусство без человека? Интеллектуальный форум. 2003. № 12. С. 53–71; Куценков П.А. Мышление, речь и искусство палеолита. Искусствознание. 2004. № 2. C. 264–289; Куценков П.А. Образ в искусстве палеолига. Искусствознание. 2004. № I. С. 43–71; Куценков П.А. Образ, изображение, знак. Институт востоковедения РАН. Москва, 2017 г. 411 с.; Куценков П.А. Психология первобытного и традиционного искусства. Москва : Прогресс-Традиция, 2007. 256 с.; Куценков П.А. Рассеивание и конвергенция. Храм земной и храм небесный. Т. 1. Москва, 2004. С. 25–73.
Humphrey N. Cave art, autism, and the evolution of the human mind. Cambridge Archaeological Journal. 1998. V. 8. No. 2. P. 165–191. 56. Карпов В.В., Сиротинська Н.І., Бондик О.В. Ейдетика художньої творчості людини в контексті нейро- арту. Український мистецтвознавчий дискурс : колективна монографія / За заг. ред. д.і.н. В.В. Карпова. Рига : Izdevnieciba “Baltia Publishing”, 2020. С. 168–183.
Gombrich E. H. Art and Illusion. A Study in the Psychology of Pictorial Representation. London : Phaidon 1960; Gombrich E.H. The Image and the Eye. Further Studies in the Psychology of Pictorial Representation. Oxford : Phaidon. 1982; Gombrich E.H. The Sense of Order: A Study in the Psychology of Decorative Art, Phaidon 1994.
Столяр А.Д. Происхождение изобразительного искусства. Москва, 1985.
Livingstone M.S. Art, illusion and the visual system. Sci. Am. 1988. 258, 78–85; Livingstone M.S. Is it warm? Is it real? Or just low spatial frequency? Science. 290, 2000. 1299; Livingstone M.S. Vision and Art: The Biology of Seeing. New York, NY: Abrams. 2008.
Zeki S., Lamb M. The neurology of kinetic art. “Brain”. 1994, 117, pp. 607–636.
Cavanagh P. The artist as neuroscientist. “Nature”. 2005, No. 434, p. 301–307.
Cattaneo L. The Mirror Neuron System. Neurological Review. London, 2009. Vol. 66. N. 5. S. 557–560.
Onians J. European Art: A Neuroarthistory. Yale, 2016. 320 p.; Onians J. Neuroarthistory: From Aristotle and Pliny to Baxandall and Zeki. Yale, 2007. 225 p.
Zeki S. Art and the Brain. Journal of Conscious Studies: Controversies in Science & the Humanities. London, 1999. Vol. 6 No. 6–7. S. 76–96; Zeki S. A Vision of the Brain, Blackwell Scientific Publications. 1993; Zeki S. Blaski i cienie pracy mózgu. O miłości, sztuce i pogoni za szczęściem. Warszawa : Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2012. S. 238; Zeki S. Inner Vision: An Exploraton of Art and the Brain. Oxford, 1999. 240 p.; Zeki S. Splendors and Miseries of the Brain: Love, Creativity and the Quest for Human Happiness, Wiley-Blackwell. 2008; Zeki S. Statement on neuroesthetics “Neuroesthetics” URL: http://www. neuroesthetics.org/statement-onneuroesthetics. php (data dostępu: 24.11.2009) (tł. własne). Por. S. Nalbantian, wyd. cyt. S. 357–368.
Ramachandran V. Brain recounts: What makes us human, Moscow. 2015.
Freedberg D., Gallese V. Motion, emotion and empathy in esthetic experience. Trends in Cognitive Science. No. 11, 2007, рр. 197–202. 67. Berg K. Caravaggio and a neuroarthistory of engagement, PhD Dissertation, University of East Anglia 2009.
Heerden van A. Creativity, the flow state and brain function. “South African Journal of Art History”. 2010, Vol. 25(1), pp. 141–151.
Mallgrave H.F. The Architect’s Brain: Neuroscience, Creatiity, and Architectur. Wilet-Blackwell, 2011. 268 р.
Bremer J. Neuroestetyka: czy przyszłość estetyki leży w neuronauce? Estetyka i Krytyka. Kraków, 2013. No. 1/28. P. 9–28.
Rosenberg R. Bridging Art History, Computer Science and Cognitive Science: A Call for Interdisciplinary Collaboration, “Zeitschrift für Kunstgeschichte”. 2016, Vol. 79/3, pp. 305–314.
Solso R.L. Cognition and the Visual Arts, MIT Press. 1996; Solso R.L. The Psychology of Art and the Evolution of the Conscious Brain, MIT Press/Bradford Books 2005.
Stafford В.М. A Field Guide to a New Metafield: Bridging the Humanities-Neurosciences Divide, University of Chicago Press. 2011; Stafford B.M. Visual Analogy: Consciousness as the Art of Connecting, The MIT Press. 1999.
Gallese V. Mirror Neurons and Art, F. Bacci, D. Melcher (eds.), Art and the Senses, Oxford University Press 2010, pp. 441–449; Gallese V. The roots of empathy: The shared manifold hypothesis and the neural basis of intersubjectivity, “Psychopatology”. 2003, Vol. 36, No. 4. 75. Zaidel D.W. Neuropsychology of Art: Neurological, Cognitive and Evolutionary Perspectives (Brain, Behaviour and Cognition Series), Psychology Press. 2005.
Kandel E. The Age of Insight: The Quest to Understand the Unconscious in Art, Mind, and Brain, from Vienna 1900 to the Present, Random House. 2012; Kandel Е. Reductionism in Art and Brain Science: Bridging the Two Cultures, Columbia University Press. 2016.
Minissale G. The Psychology of Contemporary Art. Cambridge University Press. 2013.
Francuz P. Jak ludzie oglądają obrazy? Perspektywa neuronauki poznawczej, D. Folga-Januszewska, E. Grygiel (eds.), Edukacja w muzeum rzeczywistym i wirtualnym, Universitas. 2013, pp. 25–40.
Kędziora Ł. Kognitywna historia sztuki – przyczynek do dyskusji. Nauki humanistyczne i spoleczne. Toruń. T. 3. Cz. 3. S. 72–76; Kędziora Ł. Niezauważona i rewolucyjna neurohistoria sztuki. Acta Universitatis Nicolai Copernici. Toruń, 2014. S. 223–252; Kędziora Ł. Neurologiczna teoria doświadczenia estetycznego V.S. Ramachandrana i W. Hirsteina wkontekście teorii centrum R. Arnheima. Badania i Rozwoj Młodych Naukowcow w Polsce. Nauki humanistyczne i społeczne. Toruń, 2016. Т. 1. Сz. 3. S. 63–71.
Chaterjee A. The Aesthetc Brain: How We Eiolied to Desire Beauty and Enjoy Art. Oxford, 2014. 160 p.
Soloviov O. Neuronal networks responsible for Genetic and Acquired (Ontogenetic) memory: probable fundamental differences. Neurophysiology. New York, 2015. Vol. 47. P. 419–431, braźnią. 2007. S. 111–148.
Яценко С.А. Искусство у порога иного мира. Вестник Российского государственного гуманитарного университета, 2017, № 10. С. 269–279.
Пискарёв П.М. Нейрографика. Алгоритм снятия ограничений. Москва : «Эксмо», 2019. 224 с.; Пискарев П.М. Нейрографика. Арт-дневник. Green. Москва : Эксмо, 2021. 192 с.: ил.; Пискарев П.М. Нейрографика. Арт-дневник. Orange. Москва : Эксмо, 2021. 192 с.: ил.; Пискарев П.М. Нейрографика 2. Композиция судьбы. Москва : Эксмо, 2020. 272 с.: ил.
Карпов В.В. Герменевтика мистецького коду або нейроестетика між метафорою та реальністю. Герменевтика в науках про дух : тези доповідей та виступів учасників ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції 15–16 березня 2018 року. Харків : Харків. держ. акад. культури, 2018.
Karpov V., Syrotynska N. Medieval and contemporaneity world-visual and art parallels. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва : науковий журнал. Київ : Міленіум, 2018. № 2. С. 117–183.
Karpov V., Syrotynska N. Neuroаrt in the context of creativitу. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва : науковий журнал. Київ : Міленіум, 2018. № 1. С. 21–36.
Karpov V. Eidetics of the human art in the context of the neuroart. Cultural and Arts Studies of National Academy of Culture and Arts Management. Lviv–Torun, Liha-Pres, 2019. P. 117–133; Karpov V., Syrotynska N. Homo parvus mundus est: imagination as a tool of knowledge and formation of the world. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва : науковий журнал. Київ : НАКККіМ, 2019. № 1; Karpov V., Syrotynska N. Homo in via: from Plato’s cave to the modern neuroscreen. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва : науковий журнал. Київ : Міленіум, 2018. № 3. С. 19–26; Karpov V., Syrotynska N. Mythology of aesthetics: assembly of antiques musts and laws of neurostetics. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва : науковий журнал. Київ : НАКККіМ, 2019. № 4. C. 59–63.
Карпов В.В. Нейроарт у контексті творчості : дип. освіт. рівня магістр: 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація». Київ : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2019. 85 с.
Карпов В., Сиротинська Н. Neuroart: мистецтво пізнання людини. Київ : НАКККіМ, 2019. 80 с.
Панасюк О.В. Нейроарт у соціалізації дітей з інклюзією : дип. oсвіт. рівня магістр: 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» Київ : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2020. 80 с.
