@article{Чорний_2022, title={РЕСТАВРАЦІЙНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕРЕВ’ЯНОГО УПОРЯДЖЕННЯ ІНТЕР’ЄРУ ТА ЖИВОПИСУ КІМНАТИ ХІХ СТ.}, url={http://uad-jrnl.nau.in.ua/index.php/uad/article/view/56}, DOI={10.32782/uad.2022.4.6}, abstractNote={<p>Розроблення коректної програми реставрації творів мистецтва вимагає від реставраторів відповідного обґрунтування використання тих чи інших методів і матеріалів, що плануються до застосування. З цим пов’язана необхідність проведення комплексу попередніх реставраційних досліджень. Дана стаття подає інформацію на прикладі практичного проведення попередніх реставраційних досліджень стану збереження дерев’яного упорядження, а також живописного панно авторства Т. Попеля з приміщення 205, будівлі колишнього Крайового Суду або Палацу справедливості (сьогодні 19-го корпусу Національного університету «Львівська політехніка»). Дослідження здійснено з використанням методів історичного аналізу пам’ятки її мистецької характеристики та включають докладний опис проведених практичних інвазійних і неінвазійних заходів, спрямованих на фахове оцінювання стану збереження складових інтер’єру приміщення. Неінвазійні методи дослідження включили натурне візуальне обстеження складових інтер’єру, в тому числі під дією ультрафіолетового світла та бокового світла видимого спектру, крім того, було складено картограми та розгортку стін і стелі приміщення. Використання інвазійних методів дослідження надало змогу оцінити фізичні властивості та мікроскопічну структуру попередньо одержаних зразків з даного приміщення. Подано перелік матеріалів, використаних у процесі досліджень: розчинників, матеріалів, інструментів. За результатами попередніх реставраційних досліджень розроблено попередні програми реставрації дерев’яного оздоблення та живописного панно приміщення, а також рекомендації щодо їх догляду і збереження. За допомогою застосування пропонованих програм консервації та реставрації можна досягти високого ступеня відтворення естетичних та утилітарних якостей пам’ятки, з дотриманням вимоги до оберненості всіх процесів, що їх зазнає об’єкт під час реставрації. Крім подання результатів проведеного дослідження окреслено практичну необхідність розвитку міждисциплінарних зв’язків та академічну співпрацю у вирішенні суміжних питань консервації, реставрації у взаємодії з точними галузями науки.</p>}, number={4}, journal={Український мистецтвознавчий дискурс}, author={Чорний, Максим Сергійович}, year={2022}, month={Лис}, pages={51–64} }