КУЛЬТУРА ТА ТУРИЗМ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Автор(и)

  • Вікторія Анатоліївна Худавердієва

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2022.spec.7

Ключові слова:

культура, культурна спадщина, пам’ятки, музеї, події, культурний туризм, релігійний туризм, паломництво.

Анотація

В статті розглядаються основні аспекти культури, важливість культурної спадщини, культурні аспекти впливу туризму та культури. Культура та туризм взаємно переплітаються і з розвитком людства самі потребують нового розвитку. Культура туризму відіграє важливу роль у гуманітарній освіті та естетиці, в галузі економіки та культурного обміну. Туризм дуже сучасний вид діяльності, популярність якого зростає з кожним днем. Це ціла галузь, індустрія, що об’єднує ряд різних організацій та підприємств, які займаються організацією відпочинку туристів та надають споживачам різноманітні послуги. Дається класифікація релігійного туризму, аналізується стратегія його розвитку, досліджується мотивація релігійних туристів і паломників, розроблена система програмних заходів, яка дозволить сформувати новий туристський продукт, що відповідає потребам і можливостям країн, а також основним тенденціям розвитку релігійного туризму та збереження історико-культурної спадщини. Стаття присвячена питанням залучення культурної спадщини народів у туристську діяльність. Тим часом, зближення культури та туризму є умовою підвищення атрактивності та конкурентоспроможності дестинацій для життя, подорожей, роботи та інвестування. Відзначається тенденція розвитку сучасної культури – підвищення інтересу до музеїв, передусім, до тих, що здійснюють зберігання автентичних зразків художньої, історико-культурної та природної спадщини. Вирізняється два типи пам’яток – культові і флагманські, розглядаються особливості їх використання у туристських цілях і робиться висновок про необхідність їх поєднання для сталого розвитку дестинації. Наводяться міжнародні принципи взаємодії культури та туризму, у яких пріоритет надається локальному контексту. Для ефективного взаємодії культури та туризму пропонується створення спеціальних платформ і механізмів, що ґрунтуються на партнерських відносинах серед широкого кола зацікавлених сторін. Як актуальну форму взаємодії культури і туризму розглядаються подієві заходи. Характеризується процес становлення культурно-пізнавального туризму та сучасні особливості, зокрема, перехід від формування точок зростання у сфері туризму до створення глобальних міжрегіональних туристичних маршрутів на основі культурної спадщини. Теоретичні положення ілюструються прикладами з вітчизняної та зарубіжної практики на національному, регіональному та локальному рівнях.

Посилання

Шиманська В. В. Туризм як соціально-економічне явище: імперативи розвитку. Економіка. Управління. Інновації. Серія : Економічні науки. 2011. № 2. С. 6–12. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2011_2_58

Pearce D. G., Butler R. W. (Eds.). Contemporary Issues in Tourism Development Routledge. Routledge. 1999. URL:https://doi.org/10.1002/jtr.254

Конвенція «Про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини» від 16.11.1972 р. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 995-089

Хартія культурного туризму від 9.11.1976 р. URL: https://geohub.org. ua/ node/ 3059

Воронкова В. Г. Розвиток туризму як соціального і культурного явища в умовах глобалізації та крос-культурної комунікації. Наукові записки Київського університету туризму, економіки і права. Серія : Філософські науки. 2010. № 8. С.23–35. URL: https://blocklist.net.ua/check/?ip=185.209.178.75

Тенова З. Ю., Кушхова А. Ф. Проблеми збереження культурної спадщини та її роль залученні туристів. Економіка і управління: проблеми, тенденції, перспективи розвитку : збірник матеріалів V Міжнародний науково-практичній конференції. 2017. С. 66–68. 7. Звіт ЮНВТО. The Travel & Tourism Competitiveness Report 2021. Managing in a Time of Turbulence. Офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації (UNWTO). URL: http://www2.unwto.org/

Альошина М. В., Брусільцева Г. М. Крос-культурні комунікації в галузі туризму в умовах глобалізації. Бізнес Інформ. 2014. № 3. С. 197–202. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2014_3_32

Сіверс В. А., Братусь І. В. Культурологічні аспекти туризму. 2017. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/ sivers.htm

Будько М. В., Бортников Є. Г. Культурозбережний і культуротворчий потенціал туристичної діяльності. Вісник ДІТБ. Серія : Економіка, організація та управління підприємствами туристичної індустрії та туристичної галузі в цілому. 2009. № 13. С. 334–338. URL:https://tourlib.net /statti_ukr/ budko2.htm

Любарець В. В. Культурологія туризму. Дні науки філософського факультету – 2017 : матеріали Міжнародної наукової конференції, Київ, 25–26 квітня 2017 р. Ч. 4. С. 152–154. Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет». URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/16845

Антоненко В. Г. Місце міжнародного туризму у взаємодії і взаємозбагаченні культур. Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості : матеріали ІІ Міжнародної науково- практичної конференції. Київський університет туризму, економіки і права. Київ, 10–11 жовтня 2018 р. С. 47–54. URL:https://infotour.in.ua/filotur19.htm

Мініч І. М. Соціальні чинники і функції інфраструктури туризму: соціологічний аналіз : автореферат дисертації кандидата соціологічних наук, Інститут соціології НАН України. К., 2015. 190 с. URL : http://www.disslib. org/sotsialni-chynnyky-i-funktsiyi-infrastruktury-turyzmu-sotsiolohichnyi-analiz

Рахуба Є. С. Соціокультурне значення туризму. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2019. № 16(2). С. 258–269.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-12

Як цитувати

Худавердієва, В. А. (2022). КУЛЬТУРА ТА ТУРИЗМ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ. Український мистецтвознавчий дискурс, 56–63. https://doi.org/10.32782/uad.2022.spec.7