ХАРКІВСЬКА ПЕЙЗАЖНА ШКОЛА. ВАЛЕРІЙ ШМАТЬКО

Анотація

У статті проаналізовано особливості розвитку пейзажного жанру в творчості сучасного українського живописця Валерія Шматька, що наслідує традиції славетної харківської пейзажної школи. Творцями її були видатні художники останньої чверті ХІХ – початку ХХ ст. Сергій Васильківський, Михайло Ткаченко, Петро Левченко, Михайло Беркос, мистецька спадщина яких і донині надихає мистців. Досліджуючи розвиток української національної школи образотворчого мистецтва, мистецтвознавці нині висвітлюють не лише особливості і здобутки регіональних шкіл часу їхнього становлення, але й продовження традицій у творчості сучасних авторів. Творчість Валерія Шматька має важливе значення в розвитку українського живопису кінця ХХ ‒ початку ХХІ ст., але на сьогодні дослідженню його мистецького доробку присвячені окремі статті харківських мистецтвознавців О. Денисенко та Л. Стародубцевої для каталогів і альбомів. Пейзаж є основним жанром у живописі В. Шматька. Художник щиро передає переживання від побаченого, настрій, зображуючи природу, міста, архітектуру та життя народу. Особливу увагу в створенні пейзажів приділяє кольору та світлу, поєднуючи метод імпресіоністів з рисами, властивими національному пейзажу – картинністю, узагальненістю, характерною колористикою різних регіонів України, поєднанням жанрів. У пейзажних серіях, створених в Україні і за кордоном (Близький Схід, Чорногорія, Болгарія), присутнє уважне ставлення до місцевих пам’яток і природних особливостей. На основі аналізу творів мистця, спілкування з ним, ознайомлення з мистецькими проектами, в яких він брав участь, розглянуто особливості творчого методу В. Шматька, стилістичні особливості творів, сучасні тенденції і подальші спрямування у творчості.