ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО ЯК ДЖЕРЕЛО ОБРАЗНОСТІ ХУДОЖНЬОЇ ГРАФІКИ ОЛЕКСАНДРА ДИШКА

Анотація

Метою статті є розкриття історії Галицько-Волинського князівства та особливостей його образності в графічних роботах волинського художника Олександра Дишка. У дослідженні висвітлено творчий портрет Олександра Дишка як талановитого сучасного волинського графіка, реінтерпретатора образу Галицько-Волинського князівства, окреслено давньоруську тематику і типи образів у графічних роботах волинського художника, визначено та описано Матірславу-Птаха, Триглава, Пентархію, Колокрута, численні знаки земель, замків, гербів, прапорів як ключові міфічні образи, знаки і символи, за допомогою яких відбувається реінтерпретація образу Галицько-Волинського князівство в роботах Олександра Дишка. У статті проаналізовано специфіку реінтерпретації історичних персоналій Галицько-Волинського кня- зівство різних його періодів, у тому числі цілого ряду вождів, князів, королів, святих, зазначено, що вони постають на картинах художника як у вигляді окремих фігур, так і як елементи більш складних композицій, стилізованого іконопису, географічно-політичних карт-розгорток, різноманітних сюжетних композицій. Автором доведено, що архітектурно-ландшафтна тематика представлена у графіці Олександра Дишка цілим рядом картин-реконструкцій, присвячених історії Галицько-Волинського Королівства шляхом вільного, суб᾽єктивного фантазування на основі історичних фактів, легенд, переказів, за допомогою елементів стилізації, роботи дуже дрібним штрихом, граничної деталізації рисунка, що створює різноманітні візуальні ефекти та відчуття гри сенсів. Наукова концепція статті, розкриває невідомі сторінки історії Галицько-Волинського князівства за посередництвом творчості відомого волинського митця, і має значні перспективи для подальших мистецтвознавчих досліджень. Починаючи з 2007 року, спробу художньої реконструкції тих далеких історичних подій зроблено зусиллями діячів творчого обʼєднання «Куля», одним із найактивніших представників якого став відомий волинський графік Олександр Дишко. У творчому доробку митця з того часу з᾽явилося більше сотні оригінальних творчих робіт, що представляють собою переважно чорно-білу унікальну графіку мальованої історії, яка реконструювалася на основі переказів, байок, приблизних перекладів з начерків середньоазійських мандрівників ІХ–ХІІІ ст., візантійських, чеських, грецьких, польських, німецьких хроністів раннього середньовіччя, і представляє собою вільне, субʼєктивне, фантазування, будучи своєрідною сучасною візуалізацією маловідомої теми волинського давнього минулого. Манера Олександра Дишка ‒ дивовижно чітка, доволі сувора, дуже деталізована, прокреслено конструктивна та композиційно раціональна. Дуже важливу роль у ній відіграє загострена увага до деталей ‒ кожної лінії, ракурсу, плями і навіть крапки. Почерк Олександра Дишка добре впізнаваний, він повторюється від однієї його картини до іншої і сприймається як безумовно свій, авторський, не запозичений. Одна із ознак його полягає в тому, що вкрай деталізовано виписана ним, хоча й не позбавлена умовності місцевість певним чином нагадує комп’ютерні ігри-стратегії. Художня реальність Олександра Дишка театралізована, драматична по суті, як театр чи кіно. Багатопросторові епічні картини-реконструкції художника викликають асоціації з двовимірним і тривимірним зображенням, змушуючи глядача переступати поріг у зовсім інший світ, перевтілюватися, реінтерпретувати історію, яка минула.