МИСТЕЦТВОЗНАВЧИЙ ТРАНСФЕР УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ СОРОЧКИ В ХХІ СТОЛІТТІ: ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ІДЕНТИЧНІСТЬ

Автор(и)

  • Світлана Валеріївна Долеско

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2022.3.3

Ключові слова:

мистецтвознавчий трансфер, народний костюм, народна сорочка, глобалізація, ідентичність, етноідентифікація

Анотація

З огляду на той факт, що народний український костюм на початку ХХІ століття став засобом етнічної ідентифікації українців у світі, особливо, у контексті військової агресії Росії проти України, що розпочалась у 2014 році й набула повномасштабних обертів 24 лютого 2022 року, метою дослідження є аналіз потенціалу мистецтвознавчого трансферу української народної сорочки через призму цілісної системи образу людини в глобалізованому світі на початку ХХІ століття. Доцільно вживати саме поняття «сорочка», або ж, «народна сорочка», тому що поняття «вишиванка», як така, що вишита, дещо звужує її трактування. Оскільки традиційно побутувала не тільки вишита, а й мережана чи узороткана. Методологія дослідження обумовлена специфікою обраної теми та передбачає залучення методів історизму, мистецтвознавчого аналізу та методу теоретичного узагальнення. Наукова новизна. Вперше в сучасному мистецтвознавстві розглянутий мистецтвознавчий трансфер української народної сорочки в умовах осмисленого консьюмеризму й гламуру як суспільної філософії періоду сучасності. За допомогою цього проаналізовано вплив глобалізаційних процесів на розвиток національно-культурної ідентичності українського народу. Висновки. У даному дослідженні з’ясовано, що мистецтвознавчий трансфер народної сорочки є процесом передачі надбань матеріальної й духовної культури від попередніх до прийдешніх поколінь. Зафіксовано, що на даний час, в період війни, розв’язаної Росією проти України, мистецтвознавчий трансфер відіграє важливу роль в зміцненні національної свідомості шляхом прагнення до етноідентифікації через сорочку – як створеної виробниками ексклюзивних речей, так і брендами, чия діяльність спрямована на масове виробництво сорочок, які не завжди дотримуються канонів створення традиційної сорочки як невід’много елементу костюма.

Посилання

Денисюк Ж. З. Вишиванка як об’єкт україноцентричного наративу та національно-культурної ідентичності в інформаційному просторі. Мистецтвознавчі записки : зб. наук. пр. 2022. Вип. 41. С. 21–28.

Долеско С. В. Мистецтвознавчий трансфер українського народного вбрання у державних протокольних заходах. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2021. № 1. С. 84–89.

Копієвська О. Національне вбрання в дизайн-практиках України. Культура і мистецтво: сучасний науковий вимір : матеріали IV міжнар. наук. конф. молодих вчен., аспірантів та магістрів, м. Київ, 3–4 листоп. 2020 р. Київ, 2020. С. 118–119.

Косміна О. Ю. Традиційне вбрання України. Т. 1. Лісостеп. Степ. Київ : Балтія-Друк, 2008. 160 с.

Матейко К. Український народний одяг: етнографічний словник / відп. ред. Р. Кирчів. НАН України. Інститут народознавства. Київ : Наукова думка, 1996. 196 с.

Ніколаєва Т. Історія українського костюма. Київ : «Либідь», 1996. 173 с.

Фольклор і вишивка: українська дизайнерка створила колекцію для Gucci. BBC News Україна. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-62138666 (дата звернення: 11.09.2022).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-01

Як цитувати

Долеско, С. В. (2022). МИСТЕЦТВОЗНАВЧИЙ ТРАНСФЕР УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ СОРОЧКИ В ХХІ СТОЛІТТІ: ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ІДЕНТИЧНІСТЬ. Український мистецтвознавчий дискурс, (3), 23–30. https://doi.org/10.32782/uad.2022.3.3