ДЕЛЬФТСЬКА ЇДАЛЬНЯ ТА ДЕКОРАТИВНИЙ КОД ОСОБНЯКУ ХАНЕНКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2022.3.10Ключові слова:
історизм, еклектика, інтьерєри, декоративне оздоблення.Анотація
Метою статі є дослідження глибинного значення рухів історизму в оздобленні інтер’єрів кінця ХІХ ст. На прикладі оригінальних інтерєрних комплексів кінця ХІХ сторіччя, які збереглися досьгодні у музеї Ханенків розглянуто декоративне оздоблення епохи історизму. Надано вичерпну характеристику напряму історизм, окреслено часові рамки еклектичних інтер’єрів з точки зору сучасного західноєвропейського наукового дискурсу. Основна увага статті присвячена житловому дизайну та оздобленню кінця ХІХ ст., але розглянуто й архітектуру, яка часто відігравала важливу роль у створенні іконографії історизмів. На прикладі декору та розписів так званої «Дельфтської їдальні» музею Ханенків показано тенденції до еклектичного оздоблення в Європі, яким слідував Богдан Ханенко. Під таким кутом аналіз оригінальних інтер’єрів Ханенків ніколи не проводився. В результаті дослідження живописні композиції стелі так званої «Дельфтської їдальні» музею Ханенків вперше атрибутовано та датовано, також визначено вірогідного архітектора та декоратора маєтку Ханенків. Завдяки архівним розвідком доведена роль Михаїла Врубеля у створенні орнаментального декору інтер’єрів особняку Ханенків. Знайдено прототипи декоративного оздоблення помешкань кінця XIX ст. у підручниках з декору відповідної епохи. Уточнено вірогідні назви приміщень Ханенків та їх стильове направлення, зокрема так званої Дельфтської їдальні.
Посилання
Давидич Т. Качемцева Л. Особенности эклектики в архитектуре Российской империи. Academia. Архитектура и строительство, 2015. С. 16–22.
Власов В. Триада «историзм, стилизация, эклектика», и постмилленизм в истории и теории искусства. Архитектон: известия вузов УралГАХУ. 2018. № 63. С. 4.
Кириченко Е. Русский интерьер периода эклектики и модерна. Декоративное искусство СССР. 1970. № 7.
Schorske C. Fin-de-Siècle Vienna: Politics and Culture. New York, 1979. P. 172.
Grimschitz B. Die Wiener Ringtrasse. Bremen and Berlin, 1938. P. 8.
Pevsner N. Modern Architecture and the Historian, or the Return of Historicism. RIBA Journal. Vol. 68, No. 6, 1961. Pp. 230–240.
Saisselin R. The Bourgeois and the Bibelot. Rutgers University Press, New Brunswick, NJ, 1984. p. 68
Watson J. Literature and Material Culture from Balzac to Proust: The Collection and Consumption of Curiosities. Cambridge University Press, Cambridge & New York, 1999. Pp. 2, 6.
Lears J. No Place of Grace: Antimodernism and the Transformation of American Culture, 1880–1920, pt. 1, “Roots of Antimodernism: The Crisis of Cultural Authority during the Late Nineteenth Century,” 1981, p. 3–58.
Eclecticism in Architecture. American Architect and Building News. January 15, 1876. Р. 18.
Studies of Interior Decoration: IX. Concerning Furniture. American Architect and Building News. May 26, 1877, рр. 163–164.
Decorative Notes. Art Amateur, April 1887. Р. 116.
Blondel S. Grammaire de la curiosité (L’Art intime et le goût en France) [A Grammar of Curiosity (Private Art and French Taste)]. C. Marpon et E. Flammarion, Paris, 1884.
Havard H. L’Art dans la maison (Grammaire de l’ameublement) [Art in the House (A Grammar of Furnishings)], 4th edn. Librairie illustrée, Édouard Rouveyre, Paris, 1883. P. 218.
Deville J. Dictionnaire du tapissier critique et historique de l’ameublement français depuis les temps anciens jusqu’à nos jours [The Upholsterer’s Critical and Historic Dictionary of French Furnishings since Antiquity to Today]. C. Claesen, Paris, Lièges & Berlin, 1878–1880. P. 240.
Bolus-Reichert C. The Age of Eclecticism: Literature and Culture in Britain, 1815–1885. Columbus: The Ohio State University Press, 2009. рp. 8–9.
Watson J. Literature and Material Culture from Balzac to Proust: The Collection and Consumption of Curiosities. Cambridge University Press, 1999. P. 58.
Искусство в Южной России. Живопись, графика, художественная печать / ред.-изд. В.С. Кульженко. № 2-8, 11-12, 1913. Киев : Тип. Школы печатного дела, 1913. C. 506–509.
Кадомська М. Київ, Терещенківська, 15. Загадки розгадані та нерозгадані. Антиквар. 2020. № 1 (115). С. 16–21.
Архів ГТГ. Фонд І.Є. Цвєткова. 14/155.
Живкова О. Путівник Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Київ, 2016. С. 198.
Loukomsky G. Description du Musee fonde par B.& W. Khanenko a Kiev. Paris, 1921. Р. 60.
Rich R. Designing the Dinner Party: Advice on Dining and Décor in London and Paris, 1860–1914. Journal of Design History. 2003. Vol. 16, no. 1, P. 49–61.
De Bassanville. L’Art de bien tenir une maison, A. Broussois, 1878. Р. 115.
Bajot É. Les Styles dans la maison française [The Styles in the French Home]. Librairie d’art industriel et d’économie domestique d’Édouard Rouveyre, Paris. Р. 1889.
Jacquemart A. Histoire du mobilier: Recherches et notes sur les objets d’art qui peuvent composer l’ameublement et les collections de l’homme du monde et du curieux. Librairie Hachette et Cie, Paris, 1876.
Rémon G. Intérieurs d’appartements modernes [Interiors for Modern Apartments]. E. Thézard Fils, Dourdan. Р. 1892.
Bajot É. Intérieurs d’appartements meublés, vus en perspective dans les styles du XVe au XVIIe siècles [Interiors for Furnished Apartments, Seen in Perspective in Fifteenth to Seventeenth Century Styles]. Librairie spéciale des arts industriels et décoratifs Ch. Claesen, Liège & Paris. Р. 1884.
Annick Pardailhé-Galabrun, La naissance de l’intime: 3000 foyers parisiens, XVII–XVIII-e siècles. Presses Univerataires de France, 1988. Pp. 259–60.
Stevenson J. House Architecture, Vol II, House-Planning, Macmillan, 1880. P. 47.
Magne L. L’Art dans I’habitation moderne conference faite a la bibltotheque de L’Union central decoratifs, Firmon-Didot, 1887. P. 30. 32. Boitard P. Guide manuet de la bonne companie, Passard, 1851.
de Vries Paul Vredeman. Plusieurs menuiseries: comme portaulx, garderobbes, buffets, chalicts, tables, arches, selles, bancs, escabelles, rouleaux, a pendre touailles, casses a vertes & beaucoup d’autres sortes d’ouvrages; le tout fort artistement adjencé et marqué, 1630; reprint, Brussels, 1869.
Науковий архів Національного музею мистецтв ім. Б. і В. Ханенків, оп. 13, т. 1, спр. 41. Звіт по реставрації живопису стелі у залі «Мистецтво Китаю» 1995–1998 рр. арк. 1-5.
Иванов А. Врубель. СПб., 1916. Список произведений. С. IV.
Архів Президентської бібліотеки імені Б. Н. Єльцина, Санкт-Петербург. Фонд 34. Оп. 1. Ед. Хр. 17. Письма Врубелю Михаилу Александровичу. Аксенов Артемий, рабочий, работавший во Владимирском соборе. 1889.
