ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВБРАННЯ В КОСТЮМІ ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ ХХ СТОЛІТТЯ

Автор(и)

  • Ірина Іванівна Несен

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2022.3.9

Ключові слова:

український костюм, сценічний костюм національного типу, народний мотив, вишивка, костюм-метафора, стилізація.

Анотація

Як предмет наукового дискурсу, костюм має широку тематичну проблематику. Різні його типи (історичний, традиційний, театральний) у своєму розвитку завжди мали корелятивні зв’язки. Дана стаття має на меті узагальнити проблему шляхів і способів трансформації українського національного вбрання у театральних строях вітчизняних вистав різних історичних періодів ХХ ст. Важливим для нас було з’ясувати стилістику і типологію сценічного вбрання, пов’язані з використанням національних форм або окремих мотивів. Методи, що їх ми використали у статті дають можливість здійснити історико-порівняльний аналіз з частковим застосуванням методу реконструкцій. У межах застосування формально-стилістичного методу розроблено категорію мотиву. В межах іконографії проведено аналіз метафори у театральному костюмі. Водночас тут окремо використано семіотичний метод для дослідження значень вбрання доби модернізму і постмодернізму. Адже знаковість для сценічного костюму доби авангарду, творена засобами кодованих систем умовного театру, формувала й нову художню духовність. Висновки статті ґрунтуються на ієрархічній системі розглянутих прикладів, що демонструють різні значення костюму у виставах основних періодів історії українського театру: класичність образу і професійність створення у Театрі Корифеїв; розквіт художніх новацій в костюмі вистави авангарду; занепад образу як позитивного у тоталітарному періоді 1930–1950-і рр.; відродження у 1960–1980-і рр. і врешті полістилістика костюмів у виставах доби української Незалежності.

Посилання

Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ століття. Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України ; редкол.: В. Сидоренко та ін. Київ : Інтертехнологія, 2006. 1054с.: іл.

Федорук О. Український авангард. Перетин знаку. Кн. 1. Київ : Видавничий дім А+С, 2006. С. 9–68.

Український театр ХХ століття: Антологія вистав / за заг. ред. М. Гринишиної ; Ін-т проблем сучасн. мист-ва НАМ України. Київ : Фенікс, 2012. 944 с.

Триколенко С. Український народний костюм в умовах сучасного українського театру. Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії : зб. наук. праць. Київ : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2012. № 12. С. 202–208.

Олійник М. Традиційний одяг українців в культурно-мистецьких практиках міського повсякдення в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. (за матеріалами м. Києва). Етнічна історія народів Європи. 2015. № 46. С. 22–30.

Клековкін О.Ю. Mise En Scene : Марко Кропивницький: Режисерські лейтмотиви. Практичний коментар / Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України. Київ : Арт Економі, 2012. 118 с.

Анкета глядача | Зм 7449-11 – Open Kurbas. Open Kurbas. URL: https://openkurbas.org/collection/ anketa-hlyadacha-zm-7449-11/ (дата звернення: 12.09.2022).

Несен І.І. Стилістичні особливості театральних костюмів Анатоля Петрицького у виставах за мотивами творів Миколи Гоголя. Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. 33. Дрогобич : Гельветика, 2020. С. 1–10.

Nesen I. Semiotic Codes of the Costume in the Political Theater Performances in the USSR of the 1930s. Art: metamorphoses and discourses : Collective monograph. Riga : Baltija Publishing. 2021. Р. 143–162.

Lviv Film Center. Украдене щастя (1952), 2020. YouTube. URL: https://www.youtube.com/ watch?v=QBVeTNCz0LI (дата звернення: 02.09.2022).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-12

Як цитувати

Несен, І. І. (2022). ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВБРАННЯ В КОСТЮМІ ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ ХХ СТОЛІТТЯ. Український мистецтвознавчий дискурс, (3), 70–77. https://doi.org/10.32782/uad.2022.3.9