НЕФОРМАЛЬНА ІЛЮСТРАЦІЯ І ДИЗАЙН УКРАЇНСЬКИХ ДИТЯЧИХ ВИДАНЬ 2000–2010 РР.: ЗА ГРАФІЧНИМ НАПРАЦЮВАННЯМ ВИПУСКНИКІВ ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ

Анотація

Анотація. У статті аналізується досвід окремих ілюстраторів, випускників Львівської національної академії мистецтв, творча програма яких набула розвитку від початку ХХІ ст. Відзначаються спільні риси фахових критеріїв митців, які працюють над видавничими проєктами для дитячої аудиторії: загальні підходи до вирішення системи «автор – текст – візія», стилістика, метафорично-пластична образність, інтерпретація елементів етнічної традиції та сучасні дизайн-технології. Метою статті є аналіз концептуальних підходів групи сучасних ілюстраторів дитячих видань, які сформувалися в спільному освітньому середовищі – у ЛНАМ. На багатому фактологічному матеріалі розглядається множинність авторських підходів до інтерпретації класичних літературних форм або новотворів у різних версіях естетики сучасної книжкової графіки. Випускники кафедри графічного дизайну, а також інших кафедр ЛНАМ, співпрацюють з різними видавництвами, зокрема «Каменяр», «Апріорі», «Видавництво Старого Лева», «Свічадо», «Світ», реалізуючи оригінальні формально-образні ідеї. Актуальність статті полягає у тому, що вперше здійснюється типологія основних принципів вирішення просторових ілюстраційних комплексів, що належать до характерних для львівської академічної фахової мистецької освіти особливостей декоративного трактування пластичної форми та звернення до фольклорної традиції. Поза тим розглядаються приклади інших способів композиційної організації аркушів з ілюстраціями дитячих видань. Найцікавішими представниками такої естетики з так званими «асоціативними ланцюжками» є Романа Романишин та Андрій Лесів, що працюють у сімейній творчій майстерні «Аґрафка». Об’єктом дослідження є твори графіки дитячих видань українських видавництв, які спеціалізуються, серед інших, на випуску книг для дітей. Предметом дослідження є образно-виражальні засоби ілюстраторів українських дитячих видань 2000–2010-х рр.