УКРАЇНСЬКА ФОТОГРАФІЯ У ЗАКОРДОННИХ ВИДАННЯХ У ПЕРІОД COVID-19: ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ТВОРЧІ КОНЦЕПЦІЇ

Анотація

У статті здійснено аналіз художніх підходів та творчих інтенцій, що були реалізовані в українській фотографії, опублікованій у закордонних книжкових виданнях під час пандемії COVID-19. Особлива увага приділена вивченню естетичних рішень, концептуальних стратегій та візуальних прийомів, які застосовувалися українськими фотографами у фотопроєктах, що вийшли за межами України. Ці роботи не лише демонструють творчий потенціал українських авторів, але й відображають актуальні теми глобальної ізоляції, соціальної дистанції та кризи. Стаття також розкриває, як ці підходи сприяють інтеграції української фотографії у світовий художній дискурс та відображають загальні тенденції розвитку сучасного мистецтва. Фотокниги, опубліковані у закордонних виданнях та в яких йдеться у публікації, включають роботи Бориса Михайлова, Юлії Поляшенко, Тараса Бичка, Саші Курмаза, Олександра Чекменьова та Сергія Мельниченка. Ці фотографи представляють широкий спектр стилістичних та концептуальних підходів, від документальної фотографії до експериментальних форм візуальної репрезентації. Їхні роботи відображають як локальні, так і глобальні соціокультурні процеси, що виникли під час пандемії, та показують, як мистецтво може реагувати на такі виклики, як ізоляція, зміна взаємовідносин і трансформація соціальної реальності. Аналіз підтверджує, що українські фотографи не лише зберігають свою унікальну ідентичність, але й успішно взаємодіють із загальносвітовими мистецькими процесами, пропонуючи нові форми візуального осмислення різноманітних суспільних та соціокультурних явищ. Це сприяє подальшій популяризації української фотографії на міжнародній арені. Окрім того, дослідження показує, що в контексті світової фотографії, українські митці здатні впливати на формування нових підходів до осмислення колективного досвіду кризи, поєднуючи елементи локальної культури з глобальними проблемами. Творчі пошуки українських фотографів не тільки відображають поточні виклики, але й закладають основу для подальшого розвитку візуальної культури в умовах глобальних трансформацій.