ХУДОЖНІЙ АР’ЄРГАРД ЯК ФЕНОМЕН СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА

Анотація

Метою статті є визначення поняття «художній ар’єргард», його феномену та ролі у сучасному українському мистецтві та дослідження, чому художній ар’єргард став окремим напрямком на наприкінці вісімдесятих – початку дев’яностих років XX століття. Термін «художній ар’єргард» виник наприкінці 1980-х років як противага постмодерністському мистецтву. Фундаментальні мистецтвознавчі дослідження напрямку у творчості сучасних українських художників не проводилися, тому важливо визначитися з термінологією, окреслити риси напрямку та визначити митців, які працювали за цим напрямком. Попри те, що історія художнього ар’єргарду в Україні охоплює проміжок у понад тридцять п’ять років, досліджень, присвячених безпосередньо українському художньому ар’єргарду, мало, а наявні джерела дають лише загальну характеристику творчого становлення цього напрямку. Термін «художній ар’єргард» придумав український художник Матвій Вайсберг, а визначив критик Андрій Мокроусов, який тоді був редактором літературно-мистецького альманаху «Новий Круг», зараз є директором та відповідальним редактором видавництва «Критика». Перша згадка та пояснення напрямку є у статті «Анабазис чоти- рьох у просторі нового мистецтва», яка була написана Мокроусовим до каталогу виставки «Anabasis» у Києві у 1993 році. Далі була ще одна стаття до виставки Матвія Вайсберга «Час світу. Живопис та графіка» у 1995 році. До публікацій про художній ар’єргард можна віднести й матеріал мистецтвознавиці Інни Булкіної до великого каталогу «Матвій Вайсберг», який був виданий у 2019 році у Києві. Андрій Мокро- усов наполягає на тому, що новий напрямок виник як противага тотальній перебудові митців з соцреалізму на постмодернізм. За думкою критика, «ар’єргард», який в ті часи жваво обговорювали митці та кри- тики в майстернях та на виставках, не був широко зафіксовано у ЗМІ чи наукових дослідженнях. Терміном «ар’єргард» Мокроусов та Інна Булкіна позначають роботи групи художників, які працювали в той час та не маркували своє мистецтво як авангард чи постмодернізм. Об’єкт дослідження – художній ар’єргард як феномен у контексті розвитку сучасного українського мистецтва. Фактично ми маємо перше нагадування про напрямок у каталогу до виставки «Anabasis» 1993 року, яка проводилася у Київській картинній галереї, яка тоді мала назву «Музей російського мистецтва». Ар’єргард активно розвивався у 1990-ті – той час, коли суспільство зазнало великих змін, а мистецтво жваво реагувало на ці зміни. Новизна наукового дослідження: у дослідженні вперше проаналізовано та уточнено термінологію «художнього ар’єргарду».