ХУДОЖНІ ТА ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІКОНОПИСУ СТАРОДУБЩИНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2024.3.1Ключові слова:
Стародубщина, іконопис, художні особливості, мультикультурність.Анотація
Дослідження присвячене аналізу особливостей іконопису старообрядців на території Стародубщини. Метою роботи є систематизація ключових чинників, що вплинули на формування унікального іконографічного стилю цього регіону. У процесі дослідження виявлено та описано специфічні художні та техніко-технологічні особливості стародубського іконопису. Виявлені риси включають поєднання різних сюжетів на одній іконі, що є характерною особливістю даного регіону. Розглянуто унікальні художні та техніко-технологічні особливості стародубського іконопису, які поєднують традиційні методи з інноваціями, такими як «проскрібка» по золоту та застосування кольорових лаків, насичених кольорів та специфічної техніки виконання, які відзначає його серед інших регіональних шкіл. Встановлено, що стародубська іконописна школа характеризується еклектичністю стилю, поєднуючи православні традиції з елементами західноєвропейського бароко. Це проявляється у використанні прямої перспективи, реалістичного пейзажу та ордерної архітектури, що свідчить про культурні впливи, які розвивалися в умовах ізоляції та міграцій. Визначено стилістичну різноманітність стародубського іконопису, яка включає три основні напрямки: «південний» з українськими впливами, «центральний» з центральноросійськими рисами і «північний» з елементами високого стилю «годуновського» періоду. Кожен з цих стилів має свої унікальні художні риси, які сприяли розвитку різних традицій сакрального живопису. Також розглянуто іконографічні особливості, серед яких присутні традиційні та рідкісні образи, що демонструють як збереження, так і адаптацію релігійних традицій. Ці результати мають значення для фахівців у галузі мистецтвознавства, музеєзнавства та реставрації, оскільки вони сприяють глибшому розумінню культурних контекстів і процесів розвитку іконопису на території Стародубщини, а також його впливу на українське малярство і культуру загалом.
Посилання
Лилеев M. И. Из истории раскола на Ветке и Стародубье XVII–XVIII вв., № 1. Киев, 1895.
Могилевский Н. Несколько слов об упорядочении нашего иконописания. Прибавления к Черниговским епархиальным известиям. Чернигов, 1908. 288 с.
Жолтовський П.В. Український живопис XVII-XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1978. 155 с.
Горбунов Ю., Херсонский Б. Липованская икона. Oдесса, 2000. 172 с.
Попова Л. М. Деякі аспекти українського народного іконопису ХІХ ст. Народна творчість і етнографія. 1989. №2. С. 43
Горбунов Ю. Старообрядческая иконопись Юго-Западной Украины и Бессарабии XIX-первой половины XX вв. Культура народов Причерноморья, Кримський науковий центр НАН і МОН України, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського МОН України. 2001. № 24. С. 201.
Пуцко В. Недріманне око – українська іконографічна тема XVIII ст. Людина і світ. 1995. № 11-12. С. 117.
Народна ікона Чернігівщини. Альбом. Упорядники О. Романів-Тріска, О. Молодий, А. Кісь. Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ. Львів. 2015. 426 с.
Адруг А.К. Живопис Чернігова другої половини XVII - початку XVIII століть. Чернігів. 2013.182 с.
Пономаревська О. Центри народного іконопису північно-східного полісся: історико-культурні проблеми визначення. Українська академія мистецтва: дослідницькі та науково-методичні праці. Київ. 2009. № 16. С. 245.
Грушевський М. Чернігів і Сіверщина в українській історії. Чернігів і Північне Лівобережжя. Київ. 1928. С. 101.
Долуда А. О., Пукліч О.С., Манжелій Т.С. Дослідження об’єктів живопису та творів із кераміки. ННЦ «ІСЕ» ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса. Харків, 2021. 128 с.