ГРАФІКА ВАСИЛЯ ЧЕГОДАРА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2024.2.5

Ключові слова:

В. Чегодар, графіка, періодичні видання, портрет, пейзаж, натюрморт

Анотація

Василь Чегодар – видатний український живописець другої половини XX ст., який залишив після себе величезних доробок. Протягом усього творчого життя він активно займався графікою та працював у якості ілюстратора в періодичних виданнях. Протягом кількох десятиліть він створював портрети відомих діячів, міські пейзажі, серед яких переважали київські, жанрові сценки, ілюстрації до літературних творів, що публікувалися у спеціалізованих журналам. Паралельно з цим створював й графічні роботи «для себе», тобто суто для власних творчих потреб. Ця, друга, велика група складається із портретів, серед яких великий інтерес представляє серія дитячих робіт, а також пейзажів, натюрмортів. На відміну від ілюстрацій до періодичних видань, ці твори, за виключенням можливо кількох одиниць, ніколи не публікувалися. Частина з них представляє собою підготовчі малюнки до живопису, а частина є самостійними художніми творами. Графіка стала свого роду лабораторією, в якій відбувалися творчі пошуки та яскраво проявлялося мислення художника. В. Чегодар звертався до графіки протягом п’ятидесяти років. Аналіз доробку в пів століття дав можливість прослідкувати зміни творчої манери від самого початку творчості і до кінця життя майстра, специфіку використання тих чи інших графічних технік. Графіка супроводжувала В. Чегодара все життя та, безумовно, впливала на живопис майстра. Саме тому більш ретельне вивчення цієї об’ємної частини доробку представляє собою неабиякий інтерес. Мета статті полягає у дослідженні здобутку В. Чегодара в галузі графіки, виявленні художніх особливостей графічних робіт для українських періодичних видань та робіт, створених для реалізації власних творчих потреб.

Посилання

Іванченко Ю. Сонячні барви. Культура і життя. 1979. № 100. С. 3.

Копиленко Л. Київські мотиви Василя Чегодара. Робітнича газета. 1981. № 267. С. 3.

Мельник С. Любов моя Киев. Комсомольское знамя. 1981. № 238. С. 4.

Розум І. Світ барвистий і радісний. Вісті з України. 1980. № 1. С. 9.

Склярська М. Сонячність світосприйняття. Образотворче мистецтво. 1980. № 2. С. 24–25.

Федорук О. «Київські мотиви» Василя Чегодара. Образотворче мистецтво. 1982. № 1. С. 23–24.

Цюпа Ю. Сонцеясність фабр. Вечірній Київ. 1981. № 254. С. 3.

Шляхтич В. Сонячна палітра. Радянська Україна. 1980. № 259. С. 4.

Гайдак Л. Піввіку з пензлем. Радянська Україна. 1988. № 146. С. 3.

Глущенко В. Сонячний світ Василя Чегодара. Соціалістична культура. 1975. № 7. С. 22–23.

Калінічев С. Поэзия красок. Огонек. 1980. № 12. С. 24.

Мельник Б. Музика, яку бачиш. Шляхом до комунізму. 1988. № 79‒81. С. 7.

Павлов В. Дорога тема. Культура і життя. 1968. № 96. С. 4.

Райський Є. Вільний подих часу. Україна. 1978. № 42. С. 17.

Семянніков В. Город юности. Вечерняя Пермь. 1989. № 102. С. 4.

Фогель З. В гуще жизни. Ворошилоградская правда. 1973. № 179. С. 4.

Василь Чегодар : альбом / упоряд.: Ю. О. Іванченко. Київ : Мистецтво, 1983. 24 с.: іл.

Василь Чегодар. Живопис: каталог персональної виставки / склала Т.Б. Ржондківська; авт. передм. В. П. Цельтнер. Київ : Спілка художників Української РСР. Київська організація спілки художників Української РСР, 1979. 24 с.: іл.

Василь Дмитрович Чегодар. Живопис : каталог персональної виставки/ склала Л. І. Максименко; авт. вступ. ст. О. Федорук. Київ : Спілка художників України, 1988. 36 с. : іл. 20. Вечірній Київ. 10 грудня 1958.

Сизоненко О. Зееловські висоти. Україна. 1961. №9. С. 11–13.

Воронько П. На хвилі юності. Зміна. 1961. №5. С. 6–7

Графіка Василя Чегодара як творча лабораторія майстра: бесіда з онуком художника Петром Волошиним [інтерв’ю] / розмову вела К. Волошина. Київ, 02–15 квітня 2024. 3 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-05

Як цитувати

Волошина, К. М. (2024). ГРАФІКА ВАСИЛЯ ЧЕГОДАРА. Український мистецтвознавчий дискурс, (2), 43–54. https://doi.org/10.32782/uad.2024.2.5