СИНТЕЗ ТРАДИЦІЙНОГО ДИЗАЙНУ ТА ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СТВОРЕННІ СУЧАСНОГО ТЕАТРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2024.2.4Ключові слова:
відео дизайн, імерсивні технології, сценічне мистецтво, дизайн сценічного простору, «медійна» сценографіяАнотація
В усі часи виникала потреба в оновленні театру, адже театральне мистецтво завжди відображало зміни в суспільстві та культурі, реагуючи на нові виклики та потреби аудиторії. Особливо це стало відчутним з розвитком новітніх технологій, що торкнулися практично усіх аспектів людської діяльності і значний вплив спричинили на область мистецтва. Театр став майданчиком для різноманітних експериментів. Сценографічний дизайн вийшов на перший план як дієвий інструмент для вирішення багатьох питань у створенні захопливого видовищного дійства. Саме широкий вибір методів організації сценічного простору, можливість залучати новації, міксувати різні технології надає можливість реалізації ідей, задумів, створювати необхідну атмосферу. Мета статті полягає у визначенні потенціалу сучасного дизайну сценічного простору на основі синтезу традиційних та інноваційних технологій. В процесі дослідження були опрацьовані роботи спеціалістів у сфері сценографічного мистецтва, дизайну, культурології, технічної галузі з організації сценічного простору. Також були вивчені приклади реалізації проєктних рішень сценографії для різних спектаклів у репертуарі вітчизняних та закордонних театрів. Для проведення дослідження були залучені загально-наукові та спеціальні методи: метод аналізу та синтезу, аналітичний, культуро-мистецтвознавчий, історико-генетичний, порівняльний, функціонально-типологічний методи. Були визначені характеристики нового просторового середовища сцени (динамізм, мобільність, цілісність, можливість створення об'ємно-просторової структури, варіативність), що зможуть забезпечити створення сучасного образу та творчого осмислення декорацій. Зміна форми вистави, технології створення декорацій потребують цілісного просторового середовища, що будується за рахунок розширення діапазону засобів досягнення виразності художньої вистави. Універсальність цифрових технологій дозволяє активно застосовувати їх у сценічному просторі, тим не менш, важливо враховувати функції акторів у ньому. Нова просторова сценографія базується на традиційних засадах та передових технічних здобутках.
Посилання
Єнчев М. Дизайн-проєкт та його сценічні верифікації. Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство. 2023. Вип. 48. С. 173–177. DOI: 10.31866/2410-1176.48.2023.282481.
Гомирева О. І. Мистецтвознавчий аналіз сценографії: сучасні тенденції оформлення вистав. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». 2022. № 14-15. С. 685–687. DOI: 10.36074/grail-ofscience.27.05.2022.127.
Юдова-Романова К., Стрельчук В., Чубукова Ю. Режисерські інновації у використанні технічних засобів і технологій у сценічному мистецтві. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво. 2019. № 2 (1). С. 52–72.
Юдова-Романова К. Експериментальний сценічний простір: проблеми класифікації. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво. 2021. № 4 (1). С. 39–54. DOI: 10.31866/2616-759X.4.1.2021.234236.
Легенький Ю., Стрельчук В., Гопацюк А. Апгрейд сценічного дизайну оперних вистав на сцені сучасних західноєвропейських театрів. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2023. Вип. 64, том 1. С. 176–181. DOI: 10.24919/2308-4863/64-1-24.
Попова О. В. Сценічний дизайн в контексті специфіки розвитку сучасного українського драматичного театру. Культура і сучасність: альманах. 2022. № 1. С. 132–136.
Кучер Р., Мельник М. Просторовий дизайн імерсивного театру в контексті розвитку гуманітарних наук у сучасному соціокультурному просторі: матеріали Всеукраїнської науково–практичної конференції аспірантів, здобувачів, магістрів. Київ : Вид. Центр КНУКіМ, 2022. Вип. 172. С. 56–59.
Воробчук М. С., Пашкевич К. Л., Шинкар А. Ю. Імерсивні технології як інноваційний інструмент для проєктування в дизайні. Art and Design. 2023. № 2. С. 96–104. DOI:10.30857/2617-0272.2023.2.9.
Гоцалюк А., Михайлова Р. Новітні інформаційно-цифрові технології в дизайні сучасного сценічного простору. Актуальні питання гуманітарних наук. 2023. Вип. 65, том 1. С. 91–96.
Iudova-Romanova K., Humenyuk T., Horevalov S., Honcharuk S., Mykhalov V. Virtual Reality in Contemporary Theatre. ACM Journal on Computing and Cultural Heritage. 2023. Vol. 15, № 4. Article 75.
Thornett L. The scenographic potential of immersive technologies: virtual and augmented reality at the Prague Quadrennial 2019. Theatre and Performance Design. 2020. Vol. 6 (1-2). Р. 102–116. DOI: 10.1080/23322551.2020.1785178.
Lidwell W., Holden K., Butler J. Universal Principles of Design. Rockport Publishers, 2011. 271 р.
Csikszentmihalyi M. Flow: The Psychology of Optimal Experience. 1990. ResearchGate. URL: https://www.researchgate.net/publication/224927532.
Gao Y. Form of Expression and Aesthetics of Digital Media Art in Immersive Drama [Master's Thesis]. Shanghai Conservatory of Music. 2022.
Madeira C., Pratas Cruzeiro C., Douglas A., Elias H. About Performance: A Conversation with Richard Schechner. Arts, 2022. № 11(1). Р. 14. DOI: 10.3390/arts11010014.
González Cid L. Interactive design in scenic composition. A multidisciplinary evolution. NEW DESIGN IDEAS, 2022. V. 6, № 2. Р. 145–158.
Shen J., Zheng J. Mixed Reality as a Technology for Immersive Stage Space Construction. Language, Mind, and Computation in the Metaphors of Cognitive Science, 2023. № 4 (4). С. 104–125. DOI: 10.48417/technolang.2023.04.09.
