ЗБЕРЕЖЕННЯ ПАМ’ЯТОК ДЕРЕВ’ЯНОЇ АРХІТЕКТУРИ ЗАКАРПАТТЯ – ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2024.1.16

Ключові слова:

Закарпаття, збереження архітектурної спадщини, архітектурні особливості, загрози, стратегії, культурна спадщина, культура, споруда, території, історія, об’єкт, майстерство, реставрація

Анотація

Закарпатська область володіє значною кількістю пам’яток дерев’яної народної архітектури XVII– XIX ст., та до наших днів дійшла значна кількість адміністративних, культових і житлових кам’яних споруд VII–VIII ст. На території Закарпаття збережено 118 дерев’яних церков, збудованих упродовж останніх п’яти сторічь. В цілому, в області на облік взято понад 700 пам’яток історії та культури, в тому числі понад 100 пам’яток архітектури.Пам’ятки архітектури в Закарпатті охоплюють період в понад 1000 років і репрезентують всі основні стилі європейської архітектури. Головною метою нашого дослідження є розгляд історичного контексту формування архітектурної спадщини, визначення факторів, що впливають на руйнування дерев’яної архітектури, а також окреслення шляхів її збереження та популяризації. Нами було проаналізовано праці авторитетних науковців в даній галузі, з метою вивчення мистецьких, історичних та культурних аспектів, формування архітектурної спадщини, а також умов, що спричиняють її поступове забуття та руйнування. Розглядаються конструктивні та стильові особливості дерев’яної архітектури Закарпаття, її роль та значення для місцевого спадку, сучасні загрози і виклики, які ставлять під загрозу проблему збереження архітектурного надбання. В ході дослідження ми дійшли висновку, що основними факторами руйнування архітектури є час, природні та погодні умови, вандалізм, вплив сучасної забудови та інфраструктурних об’єктів, недостатнє усвідомлення цінності об’єктів, що тягне за собою відсутність належного догляду за пам’ятками. Головну роль у збереженні та популяризації цінних об’єктів дерев’яної архітектури відіграє суспільство, влада, а також міжнародні ініціативи. Нами запропоновано шляхи вирішення даної проблеми через прийняття відповідних законопроєктів, розробки освітніх програм, а також міжнародну співпрацю.

Посилання

Ukrajinistika: minulost, přítomnost, budoucnost II. / H. Myronova et al. Brno : Masarykova univerzita, 2009. P. 532–640.

Dudáš M, Jiroušek A.. Drevené kostoly, chrámy, zvonice na Slovensku. Košice : Jes, 2013. 192 p.

Комплексна програма збереження і використання пам’яток культурної спадщини Закарпатської області на 2006–2015 роки. Закарпатська обласна державна адміністрація. Веб. 17 лют. 2024. URL: http://www.carpathia.gov.ua/en/catalog/item/178.htm.

Сирохман М. 55 дерев’яних храмів Закарпаття. Київ : Грані-Т, 2008. 88 с.

Кузьма Б. Традиції і сучасність Закарпатської школи живопису. Зігхарт Рашдорф. Веб. 18 лют. 2024. URL http://art-raschdorf.com/ua/article/06_article.html.

Комплексна програма збереження і використання пам’яток культурної спадщини Закарпатської області на 2006–2015 роки. Закарпатська обласна державна адміністрація. Веб. 17 лют. 2024. URL: http://www.carpathia.gov.ua/en/catalog/item/178.htm.

Пеняк П. Археологічні старожитності у Зведенні пам’яток історії і культури Закарпатської області / П. С. Пеняк. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2006. Вип. 10. С. 272–276.

Про схвалення Концепції Державної програми збереження та використання пам’яток дерев’яної сакральної архітектури на 2006-2011 роки. Верховна рада України. Веб. 17 лют. 2024. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/183-2005-%D1%80#Text.

Прибєга Л. До питання типологічної класифікації пам’яток дерев’яної храмової архітектури України. Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. Київ, 2005. Вип. 1. С. 91–102.

Федака П. Збереження та використання історико-культурної та архітектурної спадщини на Закарпатті / П. Федака. РІО. 2006. 24 листопада. С. 5.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-08

Як цитувати

Малильо, М. І., & Чернявський, К. В. (2024). ЗБЕРЕЖЕННЯ ПАМ’ЯТОК ДЕРЕВ’ЯНОЇ АРХІТЕКТУРИ ЗАКАРПАТТЯ – ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ. Український мистецтвознавчий дискурс, (1), 129–135. https://doi.org/10.32782/uad.2024.1.16