ІНФОГРАФІКА У ТВОРАХ УКРАЇНСЬКОГО КОНСТРУКТИВІЗМУ: ВИТОКИ ТА СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2024.1.3Ключові слова:
інфографіка, графічний дизайн, плакат, український конструктивізмАнотація
Мета дослідження – оглянути витоки, сфери використання і здобутки конструктивізму у графічному дизайні на території України, зосередившись на тих творах прикладної графіки, що містять засоби візуалізації, уподібнені до інфографіки. Виявити і проаналізувати різновиди прикладної графіки (періодичні видання, плакати, посібники, пакування, айдентика), в яких впроваджено композиційні вирішення, наближені до інфографічних. Наукова новизна. Вперше зосереджено увагу на саме українській інфографіці. Деякі матеріали з приватних архівів і колекцій раніше не наводилися і потрапляють до наукового обігу вперше. Практична значущість полягає у отриманні можливості побудови самостійної траєкторії розвитку саме українського графічного дизайну, відокремивши і дистанціювавши його від країни-агресора. Висновки. Інформаційна графіка українського конструктивізму 1920–30-х рр.. повноправно розвивалася у основних сферах застосування графічного дизайну (зовнішня реклама, плакат, журнальна графіка і типографіка, пакування, логотип), не поступаючись російським або закордонним зразкам. Загальний стилістичний рух в межах жанру відбувається від станкової прикладної графіки у напрямку графічного дизайну, враховуючи такі мистецькі тренди того часу як реалізм, модерн, еклектика, супрематизм, конструктивізм. Зокрема, еклектика, реалізм і модерн зберігають наративно-зображувальну спадковість жанру, натомість супрематизм проявляється у спрощеній колористиці: у творах переважають енергійні, помітні, контрастні – чорний, білий, червоний та жовтий – кольори. Конструктивістський метод простежується у домінуванні прямокутних форм, геометризації елементів, застосуванні структурованої типографіки, сегментації простору візуального носія. Серед варіантів композиційних побудов знаходимо більшість сучасних прийомів: версус, алгоритм, схема.
Посилання
Божко Т. Вплив Баугаузу та конструктивізму на формування мови сучасної інфографіки. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну. 2020. Т. 3, № 1. С. 85–103.
Донець О. Радянський лубок із фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (1923–1958) : наук. кат. Київ : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2006. 162 с. URL: http://irbisnbuv.gov.ua/everlib/item/er-0001840 (дата звернення: 25.01.2024).
Белічко Ю., Кілессо С. Мистецтво народжене Жовтнем. Українське радянське образотворче мистецтво та архітектура 1917–1987. Київ : Мистецтво, 1987. 344 с.
Штільман Ілля Нісонович (1902-1966) український живописець-пейзажист. (Центр. держ. архівмузей літ. і мистецтва України). Ф. № 446. Оп. №1. Арк. 12. URL: https://oldcsam.archives.gov.ua/includes/uploads/opisy/ShtilmanIN_446_1.pdf (дата звернення: 25.01.2024).
Ковалів Ю. І. Нова ґенерація. Енциклопедія Сучасної України. 2021. Т. 23. URL: https://esu.com.ua/article-72347 (дата звернення: 20.02.2024).
Донець О. М. Плакати видавництва «Книгоспілка»: проблеми дослідження (за матеріалами фондів відділу образотворчих мистецтв Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського). Рукописна та книжкова спадщина України. 2020. Вип. 26. С. 116–141. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rks_2020_26_10
Malamed, Connie. (n.d.) Infoposters are not infographics: a comparison. UNDERSTANDING GRAPHICS : веб-сайт. URL: https://understandinggraphics.com/visualizations/infoposters-are-not-infographics/(дата звернення: 17.11.2019).
Грішин М. І. Ленінським шляхом. Харків: Пролетарій, 1927. 638 с. (Cерія «Підручник для міських шкіл політграмоти»).
Neurath, O. International Picture Language, The first Rules of Isotype. London: Kegan Paul, Trench, Trubner & Co, 1936. 117 p.
Масовик : двотижневик Cталінського ОК КП(б)У. Cталіне: Вид-во Окркому КП(б)У. 1930. 30 черв. (№ 12).
Сосюра В., Йогансен, М., Хвильовий М. Штабель: альманах. Харків : Всеукрлітком, 1921. 36 с.