ТЕНДЕНЦІЇ РЕАЛІЗМУ В ЖИВОПИСІ МИТЦІВ ПІВДНЯ УКРАЇНИ У 60-80-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2021.1.1Ключові слова:
реалізм, регіональне мистецтво, традиція, живопис, художній процесАнотація
Стаття присвячена висвітленню особливостей розвитку тенденцій реалізму у живописному доробку таких художників південного регіону як Михайло Божий, Анатолій Завгородній, Константин Московченко. Аналіз літератури і джерельної бази дослідження показав, що тема звернення до реалістичного напряму митцями радянської України частково розглядалася, але в основному в контексті явищ загального культурно-мистецького процесу тих часів, без детального вивчення відмінностей південного регіону (виключення становить одеське мистецтво). У своєму дослідженні авторка спирається на праці П. Говді, О. Голубця, М.Криволапова, Б. Лобановського, В. Малини, А. Носенко, О. Петрової, О.Роготченка, Г. Скляренко, Л. Смирної, В. Чуприни та інших. Методологія дослідження базується на порівняльному аналізі, жанрово-тематичному аналізі, що дозволяє визначити характерні реалістичні традиції у живописі художників. На основі аналізу творів М. Божия («Медсестра» 1956; «Дівчина в білій кофті» 1961; «Портрет художника С. М. Божия», 1970; та ін.), А. Завгороднього («Рибаківка», 1956; «Причал у Гурзуфі» 1967; «Балкер Борис Бутома»,1976 та ін.), К. Московченка («Бузок» 1960; «Портрет письменника Івана Плахтіна», 1970; «Синя капуста», 1982 та ін.). у публікації обґрунтовано, що певні риси творчості цих митців (правдивість та достовірність зображуваних фактів; виразність художніх образів; достатньо стримана кольорова гама; передусім використання складної композиції; ліричне зображення та світосприйняття, звернення до простих і зрозумілих сцен повсякденного життя) пов’язують їх з живописними традиціями місцевих митців-реалістів кінця ХІХ – початку ХХ ст. Але, окрім того, кожен з них вніс певну новацію у вигляді власного художнього бачення, манери написання творів. Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів розвитку реалістичних тенденцій на Півдні України у 1960-1980-х роках і відкриває перспективи для подальшого вивчення теми у творчості інших майстрів.
Посилання
Арсеньева Т. «Он вошел клином в местную традицию». Вечерняя Одесса. 2011. 1 декаб. С. 3.
Афанасьєв В., Ткаченко В. Мистецтво 1946-1967 років. Станковий живопис. Історія українського мистецтва / під ред. М. Бажана. Київ «Жовтень», 1968. Т.6. С. 128–129.
Афанасьєв В.А. Становлення соціалістичного реалізму в українському образотворчому мистецтві. Київ. 1967. 160 с.
Глущак А. Дерево судьбы или Божий – человек. Вечерняя Одесса. 1991. 30 сентября. С. 4.
Глущак А Жил-был художник Божий. Вечерняя Одесса. 2011. 20 сентября. С. 4.
Говдя П. Виставка «Трудова Одещина». Образотворче мистецтво. Київ: Мистецтво, 1981. №1. С.14.
Голомшток И. Тоталитарное искусство в поисках традиции. Человек. 1991. № 2. С. 88–104.
Голубець О. Між свободою і тоталітаризмом. Мистецьке середовище Львова другої половини ХХ ст. Львів: Академічний експрес, 2002. 176 с.
Гройс Б. Искусство утопии. Москва: Издательство «Художественный журнал», 2003. 280 с
Гуляєва О. В. Виникнення та розвиток мистецтва авангарду у художньому житті Півдня України на початку ХХ століття // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: наук. зб. Рівне: РДГУ, 2015. Вип. 21. С. 56–59.
Кауфман Р. С. Советская тематическая картина 1917-1941. Москва, Издательство Академии Наук СССР, 1951. 229 c.
Констянтин Іванович Московченко. Каталог / під ред. В.Чуприни. Херсон: «Придніпров’я», 1994. С. 3.
Криволапов М. О. Про мистецтво та художню критику України ХХ століття: вибрані статті різних років. Ін-т проблем сучас. мистец. НАМ України. Київ: Видавничий дім А+С, 2006. Кн. 1. 268 с.
Крикун Г. Завгородній Анатолій Петрович. Енциклопедія Сучасної України. URL: http://esu.com.ua ( дата звернення: 15.10.2017 ).
Курбаткіна С. Константин Московченко. Художники Херсонщини /авт упор.Чуприна В.Г. Херсон: Наддніпряночка, 2002. С. 92.
Лантухов А. Портрет в контексте времени. Вестник региона. 2000. №2. 14 января. С. 5.
Лобановський Б. Український живопис у лабетах перебудов. Реалізм та соціалістичний реалізм в українському живопису радянського часу. Київ: Lk Maker, 1998. С. 12–56.
Логашевский А. В его работах лиризм и душевность. Одесские известия. 2011. 12 ноября. С. 5.
Малина В. Головна тема Анатолія Завгороднього // Образотворче мистецтво. Київ: Мистецтво, 1983. № 6. С. 25–26.
Наточа Е. Как бы ни штормило – художник будет творить // Вечерний Николаев. 2009. № 60. 4 июня. С. 3.
Носенко А. И. Пленэр в живописи Одессы второй половины ХХ – начала ХХІ века: дис… канд. искусствоведения: 17.00.05. / Южноукраинский государственный университет им. К. Д. Ушинского. Одесса, 2006. 198 с.
Петрова О. М. Мистецтвознавчі рефлексії: історія, теорія та критика образотворчих мистецтв 70-х років ХХ ст. – початку ХХІ ст.: зб. ст. Київ: Вид. дім «КМ Академія», 2004. 397 с.
Роготченко О. Соціалістичний реалізм і тоталітаризм. Київ: Фенікс, 2007. 608 с.
Самсонова Л. Творчий портрет художника Анатолія Завгороднього // Рідне Прибужжя. 2010. 6 лютого. С. 4.
Скляренко Г. М. Українське мистецтво другої половини ХХ століття: регіональні проблеми та загальний контекст // Студії мистецтвознавчі. Київ: ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України, 2009. № 1. С. 67–78.
Смирна Л. І. Український мистецький нонконформізм. Нариси з історії образотворчого мистецтва України ХХ ст.: У 2 кн. / Ін-т проблем сучас. мистец. НАМ України; редкол.: В. Сидоренко та ін. Київ: Інтертехнологія, 2006. Кн. 2. С. 5–76.
Тонковид В. Город помнит Анатолия Завгороднего. Вечерний Николаев. 2012. № 114. 8 октября. С. 3.
Ферсанов Е. Загадка одной жизни. Юг. 1998. 15 апреля. С. 2.
Чуприна В. Г. По майстернях херсонських художників. Наддніпрянська правда. 1967. 10 серпня. С. 3.