НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВОГО ОДЯГУ В СУЧАСНІЙ ФЕШН-ІНДУСТРІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2023.6.9

Ключові слова:

цифровий одяг, віртуальний одяг, AR- та VR-реальність, фешн-індустрія, інновації, аватари

Анотація

У статті розглянуто особливості використання цифрового одягу, на прикладі провідних компаній у цій галузі, таких як The Fabricant, DRESSX, Carling, Auroboros, FINCH та ін. Кожна з наведених компаній вирізняється інноваційним підходом та внеском у сферу дизайну одягу. The Fabricant виступає піонером у сфері цифрової моди, спеціалізуючись на фотореалістичному 3D-дизайні та анімації. DRESSX, як перший онлайн магазин цифрового одягу, відкриває нові можливості для електронної комерції та персоналізації віртуальних гардеробів. Бренд Carling цифровою колекцією Neo-EX підсилює ідею індивідуалізації через персоналізацію цифрового одягу. Auroboros, в свою чергу, досліджує екологічні аспекти цифрового одягу та впроваджує у свої технології відновлювальні матеріали. Українські компанії FINCH і FFFACE додають свою унікальність у фешн-індустрію, використовуючи технології віртуальної реальності. У статті розглянуто та визначено ключові етапи створення цифрового одягу, починаючи від розробки концепції та завершуючи приміркою віртуальних моделей, що дозволяє виявити не лише технічні та дизайнерські завдання, але й визначити найбільш оптимальні та ефективні методи на кожному етапі творчого процесу. Результати дослідження надають практичну цінність, оскільки вони слугують основою для вдосконалення сучасних технологій у галузі дизайну одягу. Крім того, результати дослідження визначають перспективи використання цифрового одягу в індустрії моди, вказуючи на потенційні напрями розвитку та інновації. Сучасні технології відкривають нові можливості для дизайнерів та виробників, дозволяючи їм експериментувати з формами, кольорами та текстурами в цифровому просторі. Однак, для успішного впровадження цифрового одягу в індустрію моди, важливо продовжувати досліджувати та вдосконалювати технології, враховуючи не лише естетичні аспекти, але й економічну та екологічну стійкість.

Посилання

UN Helps Fashion Industry Shift to Low Carbon. United Nations Climate Change : webpage. URL: https://unfccc.int/news/un-helps-fashion-industry-shift-to-low-carbon (дата звернення 20.01.2024).

Офіційний сайт Trimirror. URL: https://www.trimirror.com/ (дата звернення 20.01.2024).

Volino P., Cordier F., Magnenat-Thalmann N. From early virtual garment simulation to interactive fashion design. Computer-Aided Design Journal. 2005. Vol. 37 (6). Р. 593–608. URL: https://www.academia.edu/27181556/From_early_virtual_garment_simulation_to_interactive_fashion_design (дата звернення: 21.01.2024).

Пашкевич К. Л., Єжова О. В., Струмінська Т. В. Сучасні iнформаційні технології дизайну одягу. Дизайн одягу в полікультурному просторі : монографія. Київ : КНУТД, 2020. С. 254–264. URL: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/16290 (дата звернення: 21.01.2024).

Романюк О. Н., Марущак А. В, Шмалюх В. А. Аналіз боді 3d-сканерів людини. Молодь у світі сучасних технологій за тематикою: Використання інформаційних та комунікаційних технологій в сучасному цифровому суспільстві: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (4-5 червня 2020 р., м. Херсон) / За заг. Ред. Г. О. Райко. Херсон: Видавництво ФОП Вишемирсякий В. С., 2020. С. 181–184. URL: https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/30087?show=full (дата звернення: 21.01.2024).

Yashkina O., Odinokov R. Marketing research of the market of technologies of virtual and additional reality in Ukraine. Marketing and Digital Technologies. 2018. Vol. 2 (3). P. 6–23. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/10_2019/48.pdf (дата звернення 23.01.2024).

Yan W. J., Chiou S. C. Dimensions of customer value for the development of digital customization in the clothing industry. Sustainability. 2020. Vol. 12 (11). P. 4639. URL: https://www.mdpi.com/2071-1050/12/11/4639 (дата звернення 23.01.2024).

Ren B., Tang H., Meng F., Runwei D., Torr P. H., Sebe N. Cloth interactive transformer for virtual try-on. ACM Transactions on Multimedia Computing, Communications and Applications. 2023. Vol. 20(4). P. 1–20. URL: https://dl.acm.org/doi/full/10.1145/3617374 (дата звернення 23.01.2024).

Cugini U., Bordegoni M., Mana R. The role of virtual prototyping and simulation in the fashion sector. International Journal on Interactive Design and Manufacturing (IJIDeM). 2008. № 2. P. 33–38. https://link.springer.com/article/10.1007/s12008-007-0033-1 (дата звернення 23.01.2024).

Офіційний сайт The Fabricant. URL: https://www.thefabricant.com/ (дата звернення 24.01.2024).

Virtual and Digital Fashion: The Next Frontier of Sustainable Fashion? Eco warrior princess : webpage. URL: https://ecowarriorprincess.net/2020/09/virtual-digital-fashion-sustainable-fashion/ (дата звернення 24.01.2024).

Jiang Y., Yin S. The Impact of Social Media Marketing on Consumers’ Purchase Intention. In Frontier Computing: Proceedings of FC 2020. Springer Singapore, 2021. P. 1797–1803. URL: https://www.researchgate.net/publication/358730635_THE_IMPACT_OF_SOCIAL_MEDIA_MARKETING_ON_CONSUMER_PURCHASE_INTENTION (дата звернення 25.01.2024).

Офіційний сайт DRESSX. URL: https://dressx.com/ (дата звернення 25.01.2024).

Exthereal virtual-showroom. EXTHEREAL : webpage. URL: https://www.exthereal.com/virtualshowroom (дата звернення 25.01.2024).

Борщевська Н., Зіркевич В. Віртуальна мода: одяг, створений цифровим способом. Актуальні проблеми сучасного дизайну: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (22 квітня 2021 р.). КНУТД. С. 227-230. URL: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/17955/1/APSD2021_V1_P227-230.pdf (дата звернення 25.01.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-28

Як цитувати

Процик, Б. О., Пашкевич, К. Л., Герасименко, О. Д., & Люклян, Н. Р. (2023). НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВОГО ОДЯГУ В СУЧАСНІЙ ФЕШН-ІНДУСТРІЇ. Український мистецтвознавчий дискурс, (6), 73–81. https://doi.org/10.32782/uad.2023.6.9