ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА ТА КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2023.6.7Ключові слова:
деколонізація мистецтва, українське мистецтво, український авангард, виставки і мистецькі проекти, культурна дипломатіяАнотація
У статті розглянуто актуальну проблему деколонізації українського мистецтва. Останнім часом значно зросла кількість висловлювань на тему російського впливу на кожну сферу культурного життя України. Слова «м’яка сила», «культурна експансія», «апропріація», «деколонізація мистецтва» тепер на слуху не лише фахівців. Привласнення росією українських пам’яток, імен (на сьогодні ще й вивезення творів із музеїв із тимчасово окупованих українських територій) відбувалось постійно й набуло великих масштабів. Завдяки нинішній активності до української культури повертаються мистці, які мають українську ідентичність і на яких українське мистецтво мало вплив, або вони впливали на художні процеси в Україні. Насамперед ці процеси стосуються мистецтва авангарду в Україні і мистців К. Малевича, Д. Бурлюка, О. Екстер, О. Архипенка, В. Татліна, О. Богомазова та інших, які в музейних інституціях світу об’єднані під брендом «російський авангард». Окреслено тенденцію і наведено приклади змін у визначенні приналежності мистців до української культури (МоМА, Стеделік-музей, Метрополітен, МоМА) Українська спадщина перебуває в евакуації під час російсько-української війни. Її не можна побачити в Україні (більшість музейних експозицій зачинені), але з нею знайомляться у світі. Розглянуто різноманітні акції, проекти, виставки, перформанси за кордоном, які проводилися з часу повномасштабного вторгнення росії. Низка таких заходів організована зусиллями українських мистців, кураторів, музейників за сприяння зарубіжних інституцій (проекти на Венеціанському бієнале, виставки «В епіцентрі бурі: Модернізм в Україні 1900-1930-х років», «Калейдоскоп історій. Українське мистецтво 1912–2023» та інші), низка проектів проводилася закордонними кураторами з власної ініціативи на знак солідарності з українським народом. Фактологічний матеріал статті підібрано переважно на основі особистих вражень від ознайомлення з мистецькими проєктами або спілкування з українцями, які відчули на собі підтримку й допомогу світової спільноти.
Посилання
Архипенко Олександр. Листи з Німеччини і Америки. Український художній авангард: Маніфести, публіцистика, бесіди, спогади, листи / Упорядкування: Д. Горбачов за участі С. Папети, О. Папети. Видання друге. Київ : Дух і літера, 2023. С. 29–46.
Горобчук Богдан-Олег. (Не)український авангард. Культурна експансія. Глибока : Твоя Підпільна Гуманітарка, 2022. С. 36–52.
Грицак Ярослав. Подолати минуле: глобальна історія України. Київ : Портал, 2022. 416 с.
Ідема Йохан. Як ходити до музею / пер. з англ. О. Якименко. Харків : Вид-во «Ранок» : Фабула, 2019. 132 с.
Культурна експансія. Глибока : Твоя Підпільна Гуманітарка, 2022. 240 с.
Міроненко Том. М’яка сила. Forbes Ukraine. № 4. Серпень – вересень 2023. С. 118–121.
Не російські: що саме змінилося у комунікації музею Стеделек щодо Малевича та авангарду https://www.esthetegazeta.com/post/shcho-same-zminylosya-v-komynikaciyi-stedelijk-museyu-shchodomalevycha-ta-avangardy
Пушнова Т. Як українська культура виходить з тіні Російської імперії: пояснює креативна директорка Українського інституту https://life.pravda.com.ua/culture/2022/12/26/252014/
Руденко Євгенія. Венеційська Бієнале без Росії: митці солідарні з Україною. https://www.radiosvoboda.org/a/venetsiansk%D0%B0-biyenale-ukrayina-viyna/31820301.html
Український художній авангард: Маніфести, публіцистика, бесіди, спогади, листи / Упорядкування: Д. Горбачов за участі С. Папети, О. Папети. Видання друге. Київ : Дух і літера, 2023. 640 с.
Ташева Міла. Фрагменти життя. Український щоденник: тексти до світлин виставки. Берлін, 2022.
Терамае Наталія. Виставка Рєпіна у Гельсінкі: м’яка сила культури та жорсткі змагання наративів. LB.ua. 14.05. 2021 https://lb.ua/culture/2021/05/14/484495_vistavka_riepina_gelsinki_myaka.html
Forbes Ukraine. № 3. Серпень – вересень 2022.
Ilja Repinin ukrainalaisuuden sivuuttaminen on osa Venäjän harjoittamaa kulttuurista omimista. Helsingin Sanomat. 29.4. 2021 https://www.hs.fi/mielipide/art-2000007948673.html