СИМВОЛІКА ЗООМОРФНИХ МОТИВІВ В ОЗДОБЛЕННІ НАДГРОБКІВ ЄВРЕЙСЬКИХ КЛАДОВИЩ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ XVIII – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТ.

Анотація

У статті проаналізовано єврейські кладовища Східної Галичини XVIII – першої третини ХХ ст., особливості форм та декоративного оздоблення надгробків – мацев. Окрему увагу зосереджено на символіці зображень, виокремлено найбільш поширені сюжети та мотиви. Встановлено, що зазвичай це зображення пов’язані із символікою Месіанських часів, воскресіння та «перенесення» до Землі Ізраїлю. Це зображення левіафана, геральдичних пар лев і єдиноріг, грифони, олені обабіч дерева життя. Визначено, що одним із найпоширеніших мотивів у декоруванні мацев є олень, що символізує красу, шляхетність, грацію прагнення до всеохопної духовної чистоти. Також розглянуто унікальні зображення на мацевах Східної Галичини: лиса чи вовка зі здобиччю в пащі, білки, що гризе горіхи, міфічних коней гіпокампусів тощо. Доведено, що надгробки єврейських кладовищ Східної Галичини є не тільки унікальними пам’ятками образотворчого та декоративного мистецтва, але і маркерами ідентичності та колективної пам’яті. Дослідження кладовищ дають можливість вивчати історію народу, його духовну та матеріальну культуру, історію окремої родини та людини. Дослідження некрополів скеровані на вивчення колективної та індивідуальної пам’яті. Тексти та зображення на мацевах виступають носієм інформації завдяки якій формується трансцидентний зв’язок між поколіннями народу. Однак колективна та індивідуальна пам’ять не є віддзеркаленням минулого, а швидше формуванням певної міфологічної системи, що в юдейській традиції опирається на тексти Тори та Талмуду, перекази та легенди, віру в «обраність народу» та пам’ять про «Землю Ізраїлю». Топоси міфологічних історій про рай, омріяну землю, страждання та катастрофи, героїчних предків знайшли своє відображення в оздобленні надгробків.