ВІДОБРАЖЕННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ЖИВОПИСІ ЮВЕЛІРНОГО МИСТЕЦТВА (НА ПРИКЛАДІ КУЛЬТУРНИХ ТРАДИЦІЙ РОМІВ)

Автор(и)

  • Світлана Валентинівна Оборська

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2023.5.9

Ключові слова:

циганка, ромка, золото, циганське золото, прикраси, золоті вироби, ювелірна справа, оберіг, живопис

Анотація

У статті на прикладі аналізу ряду художніх творів вивчається інтерес художників до ролі золотих прикрас в ромській культурі як головного символу багатства, соціального статусу, везіння з яким пов’язаний комплекс міфологічних уявлень, звичаїв та обрядів. А також, втілення в мистецтві стереотипного уявлення про любов циган до золотих виробів. Наукова новизна статті озвучена в її темі та пов’язана з тим, що, попри те, що в численних творах живопису наявні зображення ромів, прикрашених золотими ювелірними виробами як символами їхньої матеріальної та духовної культури, ці твори не класифікувались та не аналізувались науковцями безпосередньо під цим кутом. Запропонована стаття є першим дослідженням у цьому напрямку. Метою статті є дослідження явища зображення циганських золотих прикрас у творах живопису вітчизняних та зарубіжних художників. Завдання дослідження пов’язане з його метою та полягає в аналізі ролі ювелірного мистецтва в культурі та побуті ромів, відображенні цієї традиції в художніх творах різних авторів та епох. Для реалізації мети та завдань застосовано низку методів дослідження: для цілісного розгляду питання використано історико-культурний метод і системно-структурний аналіз; твори живопису охарактеризовано з точки зору мистецтвознавчого аналізу; підсумки отримано завдяки використанню логіко-узагальнюючому методу. Висновки: у публікації подано стислу характеристику ролі ювелірного мистецтва в житті ромів, осмислено стійкість традиції їхнього використання, яка дійшла до сучасного періоду. Дані твердження підкріплено аналізом діяльності українських та зарубіжних митців, які засобами образотворчого мистецтва зафіксували цю традицію в своїх картинах. Описано творчий доробок Еміля-Ейсмана Семеновського, Маріано Фортуні, Олександра Жозе, Віктора Микитенка, Тиберія Йонаша та інших художників.

Посилання

Баранніков О. П. Українські цигани / ред. А. М. Лобода. Київ : друк. Всеукр. Акад. Наук, 1931. 70 с.

Данілкін О. Культура циган України: минуле і сучасність. Київ, 2001. 77 с.

Зіневич Н. О. Оберегова функція ікон у традиційних віруваннях українських ромів. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2016. № 23. С. 94–101.

Міжнародний день циган. Славутицька бібліотека. URL: https://slavutichlib.com.ua/kalendar/eventdetail/207/-/mizhnarodnyi-den-tsyhan (дата звернення: 31.12.2023).

Пекарчук В. М. Розвиток фольклору та декоративно-прикладного мистецтва етноменшин України: тенденції 1990–2000-х років. Науково-теоретичний альманах «Грані». 2015. № 1. С. 158–162. URL: https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/131 (дата звернення: 31.12.2023).

Fraser А. The Gypsies. 2nd ed. Oxford : Wiley-Blackwell, 1995. 384 p.

Museum of romani culture. Muzeum romské kultury, Brno. URL: https://www.rommuz.cz/en/ (date of access: 31.12.2023).

Weideck H. Dictionary of gypsy life and lore. New York : Philosophical Library, 1972. 518 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-08

Як цитувати

Оборська, С. В. (2023). ВІДОБРАЖЕННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ЖИВОПИСІ ЮВЕЛІРНОГО МИСТЕЦТВА (НА ПРИКЛАДІ КУЛЬТУРНИХ ТРАДИЦІЙ РОМІВ). Український мистецтвознавчий дискурс, (5), 87–93. https://doi.org/10.32782/uad.2023.5.9