ТЕАТРАЛЬНІ ПРОЄКТИ ЗАХИ ХАДІД

Анотація

У статті розглянуто інновації архітектурного, дизайнерського та художнього мислення видатної архітекторки ХХ‐початку ХХІ ст. Захи Хадід в роботі над проєктами театральних споруд. На прикладі Оперного театру в Гуанчжоу (Китай) проаналізовано алгоритми та амплітуду творчого пошуку мисткині, шляхи вироблення нею підходів до архітектурного рішення в реалізації авторської ідеї театру та сценічного середовища. Розкрито особливості творчо‐світоглядних уявлень Захи Хадід про театр ХХІ ст. як твір архітектурного дизайну. Мета. Дослідити та висвітлити творчий внесок Захи Хадід у світову архітектуру театральних споруд; з’ясувати методи її роботи та специфіку творчого мислення на основі реалізованих та нереалізованих театральних комплексів сценічного простору, розроблених видатною архітекторкою наприкінці ХХ-на початку ХХІ ст. Методологія. Дослідження ґрунтується на соціокультурній, історико-теоретичній, емпіричній та порівняльній методології, використано методи аналізу, синтезу, моделювання; для розкриття особистого творчого бачення ‐ біографічний підхід тощо. Результати. В процесі вивчення роботи Захи Хадід над ідеєю оперного театру виявлено світоглядні установки мисткині, специфіку її підходів до реалізації проєкту, способи візуалізації архітектурних образів, особливості організації сценічного простору засобами архітектурного дизайну. Науковий аналіз проєктів трьох театрів Захи Хадід показав потенціал її творчих можливостей. На прикладі Оперного театру в Гуанчжоу конкретизовано напрями генерування відповідної ідеї шляхом звернення до топографії, геології, філософії, світової та регіональної культури. Підсумовано, що Оперний театр Гуанчжоу (Китай) синтезує в своєму образі природу, архітектуру, мистецтво й дизайн‐технології, ставши каталізатором подальшого розвитку міста. Наукова новизна дослідження полягає у вивченні методів роботи Захи Хадід, розкритті особливостей її образної мови, зокрема, у генеруванні візуальних образів архітектури за технологіями дизайну, що є актуальним досвідом для розвитку архітектури в світі та в Україні. Практична значимість дослідження обумовлена розширенням інформації та поглибленням практичних навичок роботи з проєктування сучасних оперних театрів, опануванням механізмами формування концепції та зримого образу архітектури. Отримані результати доводять необхідність вивчення досвіду Захи Хадід як інструменту створення та реалізації дизайну театрального простору. Матеріали роботи можуть бути використані в навчальному процесі, практичній діяльності у сфері творчих індустрій та мистецтва.