КИТАЙСЬКИЙ НАТЮРМОРТ У СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Мета статті полягає у висвітленні основних підходів та здобутків у вивченні китайського натюрморту як мистецького явища, визначенні «білих плям» у зазначеній царині та формулюванні перспективних напрямків дослідження. Результати. Проаналізовано основні праці вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячених китайському натюрморту та близьким до нього формам, визначено концептуальні підходи та виокремлено наукові розвідки, що створюють методологічне підґрунтя для аналізу творів китайського мистецтва. Встановлено, що більшість дослідників повязують розвиток натюрморту з впливом євпропейської системи художньої освіти, розглядаючи натюрморт виключно у контексті західної мистецької парадигми. Підкреслено, що відсутність лексичного позначення зображень світу речей у традиційному живописі не є свідченням їх відсутності. Встановлено, що питання автентичності творів традиційного мистецтва і зокрема у царині зображення предметного світу є найменш висвітленою ділянкою у мистецтвознавстві. Наукова новизна. Визначено особливості дослідницьких підходів, методик та прийомів вивчення китайського традиціійного і сучасного мистецтва, можливість їхніх проєкцій у галузі натюрморту, запропоновано модель подальшого його дослідження; набуло подальшого розвитку вивчення історіографії китайського мистецтва. Практична значущість результатів дослідження полягає в можливості їх використання в розробці методології дослідження явищ китайського мистецтва, концептуальної розробки підручників та програм гуманітарних навчальних дисциплін.