НОВІ ВИРАЖАЛЬНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПЕРСПЕКТИВИ ДИЗАЙНЕРА ТА МИСТЕЦТВА В ЖИТТІ ЛЮДЕЙ У ТЕХНІКО-ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ ХХІ СТОЛІТТЯ

Автор(и)

  • Наталія Йосипівна Дядюх-Богатько

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2023.3.4

Ключові слова:

дизайн, мистецтво, культура, ідеї, комунікація, функція, шрифт

Анотація

Метою статті є окреслення тенденцій які характеризують вже дизайн ХХІ ст. і які виражальні та функціональні перспективи нас очікують в час стрімкого злету технічних інновацій. Вмирання ідей, їх занепад, куди йде наше суспільство? Ці питання завжди цікавило суспільство. Виокремити основні тенденції які вже прослідковуються в дизайні та мистецтві можна відстежуючи основні історичні віхи сьогодення. Міста виховують громадян за рахунок використання певних елементів дизайну. Місто вносить активніше інновації, натомість сільська культура більш орієнтована на збереження традицій. Чим більше капіталу, тим стрімкішими технологічні інновації. І сучасні тренди мистецтва більше концентруються в міському середовищі. Та майбутнє за примиренням, толерантністю. Справа міських культурних інституцій вироблення ідеологічних шаблонів поширення та засвоєння державних цінностей через мистецькі та дизайнерські форми. Питання глобалізації та інтернаціоналізації людських культур і наук є розлоге і обговорюване філософами ще з сер. ХХ ст., та в наш час воно отримує новий відтінок крізь призму віртуальної реальності. У час штучного інтелекту, робототехніки, інформатики та технологічних комунікацій ми все більше цінуємо ремесла, емпатію до речей які мають нашарування часу. Глобалізація та інтернаціоналізація заставляють дизайнерів та мистецтво вигадати між культурну мову, що прочитується на різних соціальних, конфесійних, професійних рівнях. Один з основних трендів в мистецтві і способів осягнути це співпережиття. Нові виражальні засоби мистецтва створюють художньо-естетичні об’єкти, які часто не мають чіткої відповідної ідеї. Функціональні перспективи в дизайні вказують на потребу повернення до гуманних цінностей, продовження віку старих речей, бо при стрімкому розвитку технологій людина втрачає відчуття захищеності, впевненості, вмотивованості.

Посилання

Перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2023/08/08/HO-proyekt.post.KMU-perelik.haluz.znan.i.spetsial.VO.08.08.2023.pdf (дата звернення:28.08.2023).

International standard classification of education Fields of education and training 2013 – Detailed field descriptions. URL: https://uis.unesco.org/sites/default/files/documents/international-standard-classification-of-education-fields-ofeducation-and-training-2013-detailed-field-descriptions-2015-en.pdf (дата звернення:28.08.2023).

Presutti F. (2019). European Training in the 21st Century. TeLSAC – Teaching / Learning by Skills through Aptitudes & Capacities. Teaching/learning by skills in the Knowledge and Wellness Society, I.S.P.E.F., Roma.

Presutti F. (2021). NEW HUMANISM in the Techno-Computerized Society of the 21st century. Virtual Reality, Artificial Intelligence and Cultural Myths. URL: https://www.researchgate.net/publication/356595408 (дата звернення: 20.08.2023).

Дядюх-Богатько Н. (2021). Дизайн елементів міського простору в контексті переосмислення виховної функції проєктної діяльності. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну, 4(1), 36–44. URL: https://doi.org/10.31866/2617-7951.4.1.2021.236118 (дата звернення: 30.08.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-22

Як цитувати

Дядюх-Богатько, Н. Й. (2023). НОВІ ВИРАЖАЛЬНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПЕРСПЕКТИВИ ДИЗАЙНЕРА ТА МИСТЕЦТВА В ЖИТТІ ЛЮДЕЙ У ТЕХНІКО-ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ ХХІ СТОЛІТТЯ. Український мистецтвознавчий дискурс, (3), 31–35. https://doi.org/10.32782/uad.2023.3.4