ОБРАЗ ЖІНКИ ТА ЧОЛОВІКА У ГРАФІЧНИХ ТВОРАХ УКРАЇНИ У ВОЄННІ ТА МІЖВОЄННІ ПЕРІОДИ

Автор(и)

  • Ярина Михайлівна Горічко
  • Руслан Ярославович Галишич

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2023.3.3

Ключові слова:

графіка, художньо-композиційне дослідження, чоловічі персонажі, жіночі персонажі, антропоморфні мотиви, поліграфічна продукція

Анотація

Мета: художньо-композиційне дослідження образів жінок і чоловіків у графічних творах України воєнних та міжвоєнних періодів для виявлення їх стилізаційних видозмін залежно від історичних реалій та періодів їх створення. Об’єкт дослідження: зображення чоловічих та жіночих персонажів в графіці. Предмет дослідження: стилізаційні особливості антропоморфних мотивів в поліграфічній продукції. Жіночі та чоловічі образи втілені в архетипах аніми та анімуса, які є загальними для всього людства. Але ці архетипи мають унікальні риси виражені в національних ідентичних особливостях, як-от: національний одяг або його елементи, риси зовнішності, для жінок це правильні риси обличчя, темне волосся та брови. Для чоловіків це може бути козацька зачіска – оселедець, вуса, булава, меч, щит, шаровари. Також національна символіка виражається у графічних зображеннях за допомогою вишитих мотивів на одязі, які мають своє значення: хрест – символ воскресіння, “перехрещення двох ліній символізує зустріч земного з небесним. Хрест означає також гармонію чотирьох стихій: вогню, води, землі і повітря. Ромб – символ плодючості людини і землі. Квадрат символізує матерію, це знак особливого числа чотири, яке українці розуміли як символ першоелементів. Це чотири точки земної кулі: сторони світу; пори року; життєві цикли; частини доби” [11]. Національна символіка виражається, також, за допомогою гербів, емблем, прапорів, вінків, певних рослин. Наприклад: калина – як символ самої України. Плоди калини – символ мужності людей, що полягли у визвольній боротьбі за рідний край. Червоні ягоди калини формою та кольором нагадують краплі крові, тому вони для українців стали символом пролитої крові за незалежність України; пшениця – як символ родючості української землі, символ працьовитості і селян, які працюють на цій землі; мак – символ сонця, безкінечності, волі, гордості, оберегу від злих сил, хлопця – козака, крові, тих хто втратив життя у боротьбі за незалежність, символ відваги та опору під час важких часів; дубове листя – мужність, могутність, благородність, гордість, незламність українського народу, який попри різні випробування в історії, залишається незалежним та стійким. Символи мають глибокий культурний та історичний сенс, відображають національний дух та сприяють єднанню громадян України навколо спільних цінностей та ідеалів. Архетипи аніми та анімуса є універсальними для всього людства, але завдяки цим мотивам проявляється унікальність їх у нашому контексті. Графічні твори залишаються в історії, допомагають зберегти та передати спогади про часи, в які вони були створені, та роль чоловіків і жінок у ці часи, а також надихнути на боротьбу за свою землю і майбутнє.

Посилання

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького. Олена Кульчицька (1877–1967). Графіка. Малярство. Ужиткове мистецтво: альбом-каталог. Львів : Апріорі, 2013. 392 с.

Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Національна бібліотека Чеської республіки – Слов’янська бібліотека. Українські Січові Стрільці у боях та міжчассі: мистецька спадщина. Львів ; Київ : Оранта, 2007. 192 с.

Косів В.М. Українська ідентичність в графічному дизайні 1945-1989 рр. : монографія. Київ : Родовід, 2019. 480 с.

Ніл Хасевич. Воїн, митець, легенда / упоряд. А.А. Криштальський, І.П. Марчук, І.М. Несторук, Н.Ю. Пушкар. Луцьк : Терен, 2010. 100 с.

Нова Хата. 1930. Грудень. Вип. 12. Обкладинка. 1933. Січень. Вип. 1. Обкладинка. 1934. Лютий. Вип. 1. Обкладинка. 1935. Січень. Вип. 1. Обкладинка. 1938. Жовтень. Вип. 20. Обкладинка.

Жіночий образ в українській мітології та візуальній культурі : Культурний проект. веб-сайт. URL: https://youtube.com/@culturalproject_ua (дата звернення: 10.08.2023).

Павловський В.М. Василь Григорович Кричевський: життя і творчість. Нью-Йорк: Українська Вільна Академія Наук США, 1974. 313 с.

Яців Р.М. Українське мистецтво ХХ століття. Ідеї, явища, персоналії. Збірник статей. Львів, 2006. 352 с.

Яців Р.М. Мала хронологія подій і пам’ятних дат ХХ століття: Україна-Світ. Львів: Апріорі, Інститут народознавства НАН України, 2021. 544 с.

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького. Олена Кульчицька. Графіка. Київ : Oranta Art Book, 2013. 64 с.

Таємничі коди предків: 12 головних символів української вишивки : UA Modna : веб-сайт. URL: https://uamodna.com/ (дата звернення: 7.08.2023).

За образом і подобою: як твориться сакральний простір ікони : Risu ua : веб-сайт. URL: https://risu.ua/ (дата звернення: 12.08.2023).

Юнг К.Г. Архетипи і колективне несвідоме. Львів : Астролябія, 2018. 588 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-22

Як цитувати

Горічко, Я. М., & Галишич, Р. Я. (2023). ОБРАЗ ЖІНКИ ТА ЧОЛОВІКА У ГРАФІЧНИХ ТВОРАХ УКРАЇНИ У ВОЄННІ ТА МІЖВОЄННІ ПЕРІОДИ. Український мистецтвознавчий дискурс, (3), 20–30. https://doi.org/10.32782/uad.2023.3.3