ВИТОКИ НЕОЕКСПРЕСІОНІЗМУ ТА ЙОГО ПРОЯВИ В МИСТЕЦТВІ УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ ГРУПИ «NEW BEND»

Автор(и)

  • Ірина Олегівна Солярська-Комарчук

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2023.2.16

Ключові слова:

трансавангард, авангард, експресіонізм, неоекспресіонізм, New Bend, В. Баклицький, М. Трегуб

Анотація

Стаття присвячена аналізу мистецьких процесів, котрі виникли у другій половині ХХ ст. після Другої світової війни. Визначаються причини появи трансавангарду в зарубіжному мистецтві. В зв’язку із цим було звернено увагу на взаємовзв’язок принципів авангардного мистецтва початку ХХ ст. та трансавангарду, котрий формується у 70-х – 80-х роках у більшості країн та характеризується певними регіональними особливостями. У дослідженні стверджується, що неоекспресіонізм або «фігуративний експресіонізм» як стилістична течія, став спільною рисою регіональних груп трансавангарду у 70-х – 80-х роках ХХ ст.: Arte Cifra (транс-авангард) в Італії, Figuration Libre у Франції, New Image Painting у США, Neue Wilde у Німеччині, Nowa Expression у Польщі. У статті зосереджується увага на причинах популярності та широкої вживаності стилістичних рис експресіонізму у мистецтві др. пол. ХХ ст., авангардної течії початку ХХ ст., котра виникає у пригніченій війною Німеччині. Зокрема, трансформувавши досвід раннього експресіонізму, котрий намагався максимально виразити суб’єктивні переживання мистця, використовуючи для цього колір, деформацію, лінеаризм, художники другої половини ХХ ст. посилюють ці тенденції, виражаючи їх по різному у абстрактному експресіонізмі (40–50-ті роки ХХ ст.) та неоекспресіонізмі (70–80-ті роки ХХ ст.). Особлива увага звертається на неоекспресіонізм, в межах якого відбувається повернення до фігуративного живопису. Неоекспресіонізм чи «фігуративний експресіонізм» можна вважати творчим методом транс-аванграду, тому часто зарубіжними дослідниками ці поняття вживаються як синоніми. Неоекспресіонізм, не дивлячись на ряд регіональних особливостей, має певні характеристики: крайній суб’єктивізм, міфологізація, застосування різних технік та їх поєднання, використання мистецьких традицій, але з метою надання інших сенсів, багатозначність, плюралізм, символізм в образотворенні. Новизною статті є представлення творчості українських заборонених художників групи «New Bend» – Миколи Трегуба та Вудона Баклицького в якості самобутнього варіанту неоекспресіонізму, котрий, завдяки силі духу та незламності митців нонконформістів, став величним мистецьким явищем в умовах соцреалізму. Відповідно, факт розвитку неоекспресіонізму в українському мистецтві 70-х – 80-х років, долучає вітчизняну художню культуру до світового транс-авангарду.

Посилання

Rudomino Tomasz. Clemente, Warhol, Basquiat. 2023. URL: http://wsztuce.net/2023/05/04/clementewarhol-basquiat/ (дата звернення: 20.05.2023).

Dziamski Grzegorz. Spoglądając na sztukę minionego wieku. Estetyka i Krytyka. Uniwersytet Jagielloński, Kraków, 2002. № 2(3). S. 6–12.

Poggioli R. The Theory of the Avant-Garde. Cambridge Mass., 1968, 230 р.

Stanisławski Krzysztof. Nowa ekspresja 20 lat. Format. Pismo artystyczne, 2009. № 56. S. 7–0.

Porębski Mieczysław. Granica współczesności. Ze studiów nad kształtowaniem się poglądów artystycznych XX wieku. Ossolineum, Wrocław, 1965. 313 s.

Голуб Олена. Невгасима палітра Вудона Баклицького. 2002. URL: https://zn.ua/ukr/ART/nevgasima_palitra_vudona_baklitskogo.html (дата звернення: 20.05.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-04

Як цитувати

Солярська-Комарчук, І. О. (2023). ВИТОКИ НЕОЕКСПРЕСІОНІЗМУ ТА ЙОГО ПРОЯВИ В МИСТЕЦТВІ УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ ГРУПИ «NEW BEND». Український мистецтвознавчий дискурс, (2), 130–135. https://doi.org/10.32782/uad.2023.2.16