ГРАФІЧНИЙ ПІДХІД ДО ТЕХНІКИ ГАРЯЧОЇ ЕМАЛІ У ТВОРЧОСТІ ОКСАНИ СТРАТІЙЧУК ТА ОЛЕКСІЯ КОВАЛЯ

Анотація

Техніка гарячої емалі відома людству з давніх часів – нею прикрашали ювелірні та ужиткові вироби єгиптяни, греки та скіфи. У середні віки та пізніше ця техніка зберігалась та розвивалась в Європі у окремих осередках. В кінці ХІХ століття емаль входить до арсеналу професійних художників, тобто із ювелірної, декоративно-ужиткової техніки переходить до сфери вільного мистецтва. Втім, через свою технічну складність, коштовність матеріалів та примхливість у процесі виготовлення гаряча емаль досі залишається доволі рідкісною технікою, що передається від осередка до осередка, від майстра до майстра. У статті описано особливості використання техніки гарячої емалі у поєднанні з графічною технікою офорту у творчості київських художників Оксани Стратійчук та Олексія Коваля. Розглядається історія передачі техніки від осередку до осередку та розвитку графічного підходу у межах творчої практики кожного з майстрів від початку 1990-х років і до сьогодні. Окреслено також їх основні теми та напрямки творчого інтересу, а також перспективи поширення графічного підходу до техніки гарячої емалі у інших творчих осередках на теренах України.