РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ТІЛЕСНОСТІ У МОДНІЙ ФОТОГРАФІЇ ХХІ СТОЛІТТЯ: АФЕКТИВНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2023.2.14Ключові слова:
афект, фешн-фотографія, семіотика моди, візуалізація афектів, модне тілоАнотація
У статті розглядається наративно-смислова трансформація модної фотографії у ХХІ столітті. Явище фешн-фотографії перебуває на межі кількох тематичних дискурсів: економічного, оскільки вона рекламує річ для споживачів, соціального, бо формує маркери престижу, та культурно-естетичного, транслюючи смаки та ідеали історичної епохи або періоду. Якщо традиційний погляд на моду бере до уваги одяг і символічні маркери, що ним виражаються, то постмодерний підхід все більше акцентує увагу на тілі, що проглядає з-під одягу. Якщо фешн-акцентом початку ХХІ століття було ідеальне жіночне тіло супермоделей, яке мало викликати захват у глядача, то через десятиліття модне середовище робить спроби звільнитися від репресивності суспільних очікувань щодо краси виснаженого тіла, виводячи на подіум та обкладинки фешн-видань нестандартних моделей, оголюючи унікальні (пігментовані, протезовані, пошрамовані) частини їх тіл. Такі демонстративні прийоми спрямовані на глибокий емоційний вплив на глядача в обхід раціональній концептуалізації колекції. Мета статті полягає в аналізі візуальних акцентів модної фотографії та фешн-перформансів в контексті їх емоційно-афективного впливу на глядача. Афективний підхід полягає в аналізі естетичного чи соціокультурного явища з огляду на його чуттєвий, тілесно-досвідний потенціал. Мода якраз є дискурсом, тісно повʼязаним з практиками тілесності, позиціонування людиною себе у соціумі одночасно із самоусвідомленням та самоприйняттям. Афективний потенціал фешн-продукту – це новий методологічний ракурс, який поглиблює розуміння феномену фешн-фотографії у ХХІ столітті.
Посилання
Схіппер Мінеке. Голі чи покриті. Світова історія одягання та оголення. Львів: Ніка-Центр. 2019. 240 с.
Bart Rolan. Camera Lucida.Reflections on Photography. New York: Random House, 1993. 144 p.
Barthes Rolan. The Fashion System. University of California Press. Berkeley, Loa Angeles, London, 1990. 306 p.
Spinoza Benedict. Ethics: On the Improvement of Understanding. New York. Hafner Publishing Company, 1954. 285 p.
Дельоз Ж., Гваттарі Ф. Капіталізм і шизофренія: Анти-Едип; Пер. з фр. О. Шевченка. К: КАРМЕСІНТО, 1996. 384 с.
Massumi Brian. The Autonomy of Affect. Cultural Critique. # 31. 1995. Pp. 83–109. https://doi.org/10.2307/1354446
Shinkle Eugenie. Uneasy bodies: affect, embodied perception, and contemporary fashion photography. Carnal Aesthetics: Transgressive Imagery and Feminist Politics. London: Tauris, 2013. Pp. 73–89.
Filippello Roberto. Thinking fashion photographs through queer affect theory. International Journal of Fashion Studies. Vol. 5 (1), 2018. Pp. 129–145. https://doi.org/10.1386/infs.5.1.129_1
Sontag Susan. On photography. London. Penguin Book, 1978. 224 p.
Berger Arthur. The objects of affection. Semiotics and consumer culture. New York. Palgrave Mcmillan, 2010. 199 p.
Wissinger Elisabeth. Modelling a Way of Life. Ephemera, 7(1). 2007. Pp. 250–269.
