ІСТОРИКО-МИСТЕЦЬКИЙ АСПЕКТ ПОХОДЖЕННЯ ТЕРМІНУ «ПЛАСТИЧНА АНАТОМІЯ»
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2023.2.9Ключові слова:
пластична анатомія, Йоганн Вольфганг фон Гете, художня анатомія, пластика, пластичністьАнотація
У статті розглянуто особливості становлення пластичної анатомії в історико-мистецькому аспекті. Метою статті є формулювання чіткого визначення понятійного апарату терміну «пластична анатомія» у його історико-мистецькому вимірі, періодизація та порівняння дефінітивних етапів його становлення упродовж кількох століть західно-європейської історії; встановлення генеалогічного пріоритету терміну та його актуалізація на наступний період. У ході виконання дослідження було використано значний комплекс методологічних підходів і практичних методів із розуміння генези і розвитку пластичної анатомії, розглянутої в історико-культурному та історико-мистецькому аспекті. Основним стосовно розробки змісту дослідження став історико-мистецький підхід, у змісті якого були застосовані методи, у тому числі, зі сфери спеціальних історичних дисциплін. Застосування цих методів розширює поле можливостей із адекватного розуміння генези і розвитку усіх мистецьких компонентів креації та застосування різнопланових творінь зі сфери пластичної анатомії. Автором вперше здійснено етимологічний аналіз та уточнення походження терміну «пластична анатомія», пов’язаного з поняттями «пластика» та «пластичність». Проаналізовано історичні аспекти становлення та розвитку пластичної анатомії як особливої складової образотворчого мистецтва, окреслено етапи її історичного розвитку. Залучено до аналізу раритетні, раніше не оприлюднені в Україні матеріали, зокрема із німецького політико-культурного життя ХІХ століття. У результаті аналізу доступних нам бібліографічних джерел можна стверджувати, що охоплююча цим питанням проблематика є новою для сучасного українського мистецтвознавства; порушена нами проблема визначає необхідність проведення комплексного історико-мистецтвознавчого дослідження в галузі пластичної анатомії.
Посилання
Zeis E. Handbuch der plastischen Chirurgie. Berlin: Reimer; 1838. URL: https://archive.org/stream/handbuchderplast 00zeis?ref=ol#page/n3/mode/2up (дата звернення: 12.06.2022)
Cirulli F. Herder’s mature philosophy of sculpture: the 1778 Plastik. In: The age of figurative theo-humanism. The beauty of God and man in German aesthetics of painting and sculpture (1754–1828). Cham: Springer; 2015:68–73 URL: https:// books.google.lt/books?id=wyhACQAAQBAJ&pg=PA68&dq History of plastic surgery 1089 =&redir_esc=y#v=onepage&q=%22%20philosophy%20of%20sculpture %3A%22&f=false (дата звернення: 12.06.2022)
Rust JN. Theoretisch-praktisches Handbuch der Chirurgie, mit Einschluss der syphilitischen und AugenKrankheiten. In: Alphabetischer Ordnung, Band 4. Berlin, Wien: Enslin TCF, Gerold C; 1831:496–600. URL: https://books.google.lt/ books?id=XyBVAAAAcAAJ&pg=PA497&dq=%22chirurgia+curtorum %22&hl=en &sa=X&ved=0ahUKEwjzuo6DnPjYAhWNJSwKHenuCXkQ6AEIQTAD#v=onepage&q=%22chirurgia%20curtorum%2C%20 chirurgia%22&f=false (дата звернення: 12.06.2022)
Ferreira FR, Nogueira MI, Defelipe J. The influence of James and Darwin on Cajal and his research into the neuron theory and evolution of the nervous system. Front Neuroanat 2014;8:1–9. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/ PMC3905238/ (дата звернення: 12.06.2022)
Jones RM. History of plasticity sources. In: Deformation theory of plasticity. Blacksburg, Virginia: Bull Ridge Publishing; 2009: 597–9 URL: https://books.google.lt/books?id =kiCVc3AJhVwC&pg=PA18&dq=&redir_esc=y#v=onepage&q=%22 History%20of%20plasticity%20sources%22&f=false (дата звернення: 12.06.2022)
Flores C. Plastic intellectual breeze: the contribution of Ralph Cudworth to S. T. Coleridge’s early poetics of the symbol. Berlin: Peter Lang; 2008:136–43 URL: https://books.google.lt/ books?id=6arsuSkbiPwC&printsec=frontcover&dq=&redir_esc=y#v =onepage&q=%22Platonic%20%22anima%20mundi%22%22&f=false (дата звернення: 12.06.2022)
More H. A collection of several philosophical writings of Dr. Henry More. London: James Flesher for William Morden; 1662 URL: https://archive.org/stream/collectionof seve00more#page/n23/mode/2up/search/plaftical (дата звернення: 12.06.2022) (Page xvi of “The preface general” and page 169 of “The immortality of the Soul”).
Hutton S. British philosophy in the seventeenth century. Oxford: Oxford University Press; 2015:150–2. URL: https://books.google.lt/books?id=wiOaCAAAQBAJ&pg=PA150&dq=&redir_esc=y#v=onepage&q=%22Despite%20their%20mixed %20fortunes%20in%20the%22&f=false (дата звернення:12.06.2022). 178–9
Burdach KF. Enzyklopädie der Heilwissenschaft. In: Band 3, Krankheit und Heilung. Leipzig: Barth JA; 1816:365–7. URL: https://books.google.lt/books?id=XNZaAAAAcAAJ &pg=PA286&dq=&redir_esc=y#v=snippet&q=%22plasticit%C3%A4t %22%20plastische&f=false (дата звернення: 12.06.2022)
Darwin C. On the origin of species by means of natural selection, or the preservation of favoured races in the struggle for life. 3rd ed. London: Murray J; 1861. URL: https:// books.google.lt/books?id=SmFEAAAAcAAJ&printsec=front cover&dq#v=onepage&q=plastic&f=false(дата звернення: 12.06.2022). xiv,xvii,12,31,83,149.
Pierer JF. Anatomische Plastik. In: Medizinisches Realwörterbuch zum Handgebrauch practischer Aerzte und Wundärzte und zu belehrender Nachweisung für gebildete Personen aller Stände. Leipzig: Brockhaus; 1816:231. URL: https://books.google.lt/books?id=RAUHAAAAcAAJ&pg=PA231&dq#v=onepage &q=%22anatomische%20plastik%22&f=false (дата звернення: 12.06.2022)
Liddell HG, Scott RA. A Greek-English lexicon. 7th ed. New York: Harper & Brothers; 1883. URL: https://archive.org/ stream/greekenglishlex00liddrich#page/1220/mode/2up (дата звернення: 12.06.2022)
Althans B. Plastizitat. Handbuch Padagogische Anthropologie. Horlacher, 2011. P. 135–145. URL: https://www.researchgate.net/publication/312805485_Plastizitat 36
Armocida G. Storia della medicina. Editoriale Jaca Book, 1993. P. 400 URL: https://books.google.com.ua/books?id=goNucnnnI5QC&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false
Ambrosini G. Pileeri M. Museo di Storia Naturele dell’Universita degli di Firenze, 2015. URL: http://himetop.wikidot.com/la-specola-museo-di-storia-naturale-delluniversita-degli-stu
La Specola, Florence. The most ancient scientific museum in the world. Veb: The Florence Insider. URL:https://theflorenceinsider.com/la-specola-florence-the-most-ancient-scientific-museum-in-the-world/
Skopec M. Groger H. Anatomie als Kunst. Anatomische Wachsmodelle des 18. Jahrhunderts im Josephinum in Wien. Christian Brandstatter Verlag, Wien. 2002. P. 174.
Stafford, B-M. The Eighteenth-Century: Towards an Interdisciplinary Model. The Art Bulletin Vol. 70, No. 1. 1988. pp. 6–24.
Trumble WR, Stevenson A. editors. Shorter Oxford English dictionary on historical principles, Vol. 2. 5th ed. Oxford, UK: Oxford University Press; 2002 p. 2234.
Andrews EA, Lewis CT, Short C. editors. Harpers’ Latin dictionary. In: A new Latin dictionary founded on the translation of freund’s Latin-German lexicon. New York, Oxford: American Book Company, Clarendon Press; 1879 p. 1385. URL: https:// archive.org/stream/harperslatindict00lewi#page/1384/mode/ 2up (дата звернення:12.06.2022)
Klein K. A comprehensive etymological dictionary of the English language. 6th ed. Amsterdam: Elsevier Scientific Publishing Co.; 1986 p. 567.
Springer O. editor. Langenscheidt’s encyclopaedic dictionary of the English and German languages, Vol. 2, Part 1. 9th ed. Berlin: Langenscheidt; 1989:1033.
Macfarquhar C, Gleig G. editors. Encyclopaedia Britannica or a dictionary of arts, sciences, and miscellaneous literature, Vol. 15. 3rd ed. Edinburgh: Printed for Bell A and MacFarquhar p. 26–30. URL: https://archive.org/stream/gri _33125011197759#page/n33/mode/2up (дата звернення: 12.06.2022)
Agrippa HC. De incertitudine & vanitate scientiarum declamatio inuectiua, denuo ab autore recognita & marginalibus annotationibus aucta: De statuaria & plastica. Cologne: Eucharius Cervicornus URL.: https://books.google.lt/ books?id=70hXAAAAcAAJ&pg=PP95&dq=&redir_esc=y#v=onepage &q&f=false(дата звернення: 12.06.2022).
Tagliacozzi G Troschel M. editor. De curtorum chirurgia per insitionem libri duo. Berolini: Reimer; 1831:211. URL: https://archive.org/stream/decurtorumchirur02tagl?ref=ol#page/ 210/mode/2up (дата звернення: 12.06.2022).
Herder JG. Plastik: einige Wahrnehmungen über Form und Gestalt aus Pygmalion’s bildendem Traume. Spiegel.de. Spiegel Online. Kultur. Ein Angebot von Projekt Gutenberg. 1778. URL: http://gutenberg.spiegel.de/buch/gesammelte-abhandlungen-aufsatze-beurtheilungen-und-vorreden-aus-der-weimarer-zeit-6505/6 (дата звернення:12.06.2022).
Bayerisches Hauptstaatsarchiv (hereafter BHSA), MK 51439 (hereafter BHSAA), Academy director W Kaulbach to Kultusministerium, 18 Nov. 1854: “den Anschein des Lächerlichen gewonnen hat”. See further Eugen von Stieler, Die Königliche Akademie der bildenden Künste zu München 1808–1858 …, Munich, Bruckmann, 1909, especially pp. 54, 110, 134.
Cuyer E, Duval M. (1898) Histoire de l’anatomie plastique. Paris: L.H. May, P. 315. [in France].
Ferrante A. De humani corporis fabrica: la rivolta dell’anatomia. Akademia.edu (1999) Електронний ресурс: https://www.academia.edu/59529080/DE_HUMANI_CORPORIS_FABRICA_LA_RIVOLTA_DELLANATOMIA
Flitner, W. Johann Wolfgang von Goethe. Reichsadel 1782. Веб. Neue Deutsche Biographie 6, 1964. S. 575
Goethe, J. W. Plastische Anatomie (1832). In Goethes Werke. Weimar: Böhlaus, 143 vol. 1887.
Gonod, M. Le vivant, l’organisme et la morphologie: repenser la forme au début du XIXe siècle. L’exemple de Goethe. Epistemocritique. La Revue Littérature et savoirs du vivant, Vol. 13. 2014. URL: https://epistemocritique.org/le-vivant-lorganisme-et-la-morphologie-repenser-la-forme-au-debut-du-xixe-siecle-lexemple-de-goethe/
Harless, E. (1876). Lehrbuch der plastischen Anatomie fur akademische Anstalten und zum Selbstunterricht. Stuttgart: Verlag von ebner & seubert, P. 544. [in Germany]
Hopwood N. Artist versus Anatomist, Models against Dissection: Paul Zeiller of Munich and the Revolution of 1848. National Library of Medicine National Center for Biotechnology Information. Journal List, V. 51(3), 2007. P. 279-308 URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1894867/
Hopwood, N. Artist versus Anatomist, Models against Dissection: Paul Zeiller of Munich and the Revolution of 1848. Веб. Medical History, 2007. pp. 279–308. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1894867/
Kollmann, J. (1886). Plastische Anatomie des menschlichen Korpers. Ein Handbuch fur Kunstler und Kunstfreunde. German: Von Veit & Comp., p. 563 [in Germany].
Krüger-Fürhoff, M. Der versehrte Körper: Revisionen des klassizistischen Schönheitsideals. Göttingen: Wallstein, 2001.
Lelli E. Anatomia esterna del corpo umano per uso de’ pittori, e scultori delineata / ed incisa de E. Lelli con la denotazione delle parti tratta da’ manuscritti del medesimo. Bologna: Cattani & Nerozzi, 1770.
Roger de Piles. Abrege d’anatomie, accommode aux arts de peinture et de sculpture (Ed. 1733). French Edition: Paperback, 2018.
Баммес Г. Образ человека. Г.: Дитон, 2011. 513 с.
Волошина Т. Проблеми аналізу кібернетичної термінології в контексті історії термінознавства. Термінологічна проблематика української мови в компаративному і функціонально-системному аспектах, 2003.
URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21 DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/apyl_2003_8_15.pdf
Гете, И. В. Об искусстве. М: Искусство, 1975. 623 с.
Пучков О. Гете і Габричевський: Міжвідомчі історико-культурні спостереження. Сучасні проблеми дослідження, реставрації та та збереження культурної спадщини / ІПСМ АМУ. К.: Хімджест, 2010. Вип. 7. С. 177–278.
