ТЕХНОЛОГІЯ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ДИЗАЙНЕРСЬКОЇ РОБОТИ ПРИ ПРОЄКТУВАННІ ІНТЕР’ЄРУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2023.2.3Ключові слова:
доповнена реальність, дизайн інтер’єру, 3D-візуалізація, оптичний трекінг, інтеграція в реальне середовище, маркериАнотація
Мета роботи: визначити потенціал використання технології доповненої реальності в дизайні інтер’єру. В статті проаналізовані можливості даної технології, особливості застосування в проєктній практиці дизайнера, проблеми з впровадженням та шляхи їх вирішення. Методологія роботи побудована на застосуванні комплексного підхода, що дозволив врахувати різні аспекти означеної проблеми: від психологічних (особливості сприйняття), проєктних (напрями застосування) – до технічних (аналіз засобів та можливостей). Для проведення дослідження були залучені загально-наукові методи та спеціальні у відповідності до характеру питання та поставленого завдання. Наукова новизна полягає у визначенні можливостей застосування технології доповненої реальності з метою оптимізації процесів проєктування в роботі дизайнера інтер’єрів. Висновки. Доповнена реальність є сучасним інструментом дизайн проєктування, що дозволяє оптимізувати різні етапи роботи у загальному процесі. Завдяки активному розвитку цифрових технологій можливості моделювання та візуалізації 3D-об’єктів постійно розширюються, технологія стає доступнішою широкому загалу. При цьому слід розрізняти особливості застосування її проєктувальниками та замовниками, споживачами. Поширення набуває створення різних додатків для представлення меблів, аксесуарів, деталей просторового рішення в певному інтер’єрі чи екстер’єрі. Але це дуже обмежений напрямок застосування доповненої реальності, що в першу чергу використовують виробники та продавці цих предметів. В проєктній роботі доповнена реальність полегшує спілкування с замовником та суміжниками, оскільки дає змогу максимально наочно представити проєктну ідею. Автор наголошує на необхідності більш детального розгляду можливостей використання доповненої реальності безпосередньо в проєктній роботі дизайнера, оскільки моделювання в такому ракурсі дає змогу швидше приймати рішення – розроблювати та оцінювати різні варіанти. Таким чином, технологія доповненої реальності має значні переваги перед віртуальною реальністю, та має всі шанси на панування в просторі дизайн-проєктування інтер’єрів. Ключові слова: доповнена реальність, дизайн інтер’єру, 3D-візуалізація, оптичний трекінг, інтеграція в реальне середовище, маркери.
Посилання
Caudell T. P., Mizell D.W. Augmented reality: An application of heads-up display technology to manual manufacturing processes. System Sciences: Proceedings of the Twenty-Fifth Hawaii International Conference on IEEE. 1992. V. 2. Р. 659–669.
Azuma R. A Survey of Augmented Reality. Teleoperators and Virtual Environments. 1997. № 6.4. Р. 355–385.
Ahlers K.H. et al. Distributed augmented reality for collaborative design applications. Computer Graphics Forum. Blackwell Science Ltd, 1995. V. 14. Р.1–17.
Koller D. et al. Real-time vision-based camera tracking for augmented reality applications. Proceedings of the ACM symposium on Virtual reality software and technology. ACM, 1997. Р. 87–94.
Yasumuro Y. et al. Consistent Presentation of Interactive Virtual Objects in Real Space with 3D Markers–Interactive Virtual Interior Design. Digital Image Computing: Techniques and Applications, Proceedings of the VIIth Biennial Australian Pattern Recognition Society Conference. 2003. P. 653–662.
Cook J. et al. Real-time photo-realistic augmented reality for interior design. ACM SIGGRAPH 2003 Sketches & Applications. ACM, 2003. P. 1–11.
Siltanen S., Woodward C. Augmented interiors with digital camera images. Proceedings of the 7th Australasian User interface conference. Australian Computer Society, Inc., 2006. V. 50. P. 33–36.
Nóbrega R., Correia N. Design your room: adding virtual objects to a real indoor scenario. CHI’11 Extended Abstracts on Human Factors in Computing Systems. ACM, 2011. P. 2143–2148.
Tanaka T. et al. A Web Application for an Interior-Design Simulator using Augmented Reality. The 21st International Conference on Artificial Reality and Telexistence. Osaka, Japan, November 28–30, 2011.
Волинець В.О. Віртуальна, доповнена і змішана реальність: сутність понять та специфіка відповідних комп’ютерних систем. Питання культурології. 2021. № 37. С. 231–243. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.237322.
Клівак В.С. Особливості UX / UI дизайну для віртуальної та доповненої реальностей. Український мистецтвознавчий дискурс. 2022. № 6. С. 29–35. DOI: https://doi.org/10.32782/uad.2022.6.4
Литвинова С.Г., Буров О.Ю., Семеріков С.О. Концептуальні підходи до використання засобів доповненої реальності в освітньому процесі. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2020. Вип. 55. С. 46–62. DOI:
31652/2412-1142-2020-55-46-62
Лебеденко С.О., Корчага М.О. Використання технологій доповненої реальності в торгівлі та маркетингу. Ефективна економіка: електронне наукове фахове видання. 2019. DOI: 10.32702/2307-2105-2019.10.46
Гончарова Н. Технологія доповненої реальності в підручниках нового покоління. Проблеми сучасного підручника. 2019. Вип. 22. С. 46-56. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2019-22-46-56
Sandu М., Scarlat I.S. Augmented Reality Uses in Interior Design. Informatica Economică. 2018. Vol. 22, № 3. DOI: 10.12948/issn14531305/22.3.2018.01
Yuh-Shihng Chang, Kuo-Jui Hu, Cheng-Wei Chiang, and Artur Lugmayr. Applying Mobile Augmented Reality (AR) to Teach Interior Design Students in Layout Plans: Evaluation of Learning Effectiveness Based on the ARCS Model of Learning Motivation Theory. Sensors. 2020. № 20(1). Р. 105. DOI: https://doi.
org/10.3390/s20010105
Trivedi H., Dubey N. A Survey on Augmented Reality and its Applications in the field of Interior Design. Journal of Xidian University. 2020. № 14(5). Р. 4321–4330. DOI:10.37896/jxu14.5/474
