ЗАПОЗИЧЕННЯ ЯК ХУДОЖНІЙ І ТЕХНІЧНИЙ ПРИЙОМ СТВОРЕННЯ АРТ-МЕМІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2023.2.2Ключові слова:
інтернет-мем, арт-мем, ремікс, реміксування, цифрова культураАнотація
Інтернет меметика є предметом вивчення багатьох зарубіжних та вітчизняних науковців. Попри широке використання мемів у масовій культурі досі це явище науково не осмислене. Більшість публікацій спрямованих на дослідження природи мемів, їх функціонування в Інтернеті. Однак, створення мемів на основі творів мистецтва в цифровій культурі дослідниками не розглядалося належним чином. Мета публікації полягала у з’ясуванні ролі запозичення у створенні арт-мемів, заснованих на мистецьких творах. Методологія. На різних етапах дослідження авторками використовувався такий корпус наукових методів: термінологічний метод для аналізу застосованих понять і термінів; феноменологічний; а також історично-описовий метод. Контекстуально-аналітичний метод сприяє аргументованому розкриттю проблематики публікації. Стаття ґрунтується на принципах системного та культурологічного аналізу. Результати. Сучасні дизайнери нерідко вдаються до запозичення творів мистецтва під час створення мемів. Так арт-меми набувають популярності у сучасній цифровій культурі. Інструментом зображення обирають загальновідомі твори мистецтва, так порушують політичні, військово-політичні, екологічні, соціально-побутові, екологічні проблеми. Гумор є іманентною складовою мему, тому не випадково відомі твори мистецтва піддаються трансформації, зокрема реміксуванню. В основі реміксування лежить ігровий підхід до оригінального тексту, що це не слід ототожнювати з компілюванням і плагіатом. Використання класичних творів мистецтва в цифровій культурі, по-перше, знайомить глядача з історією мистецтва, принаймні так інформує і дає посил до ознайомлення з культурною традицією, по-друге, пафос академізму для масової культури є основою для реалізації пародійних, іронічних намірів сучасного автора. Наукова новизна. Порушено проблему створення арт-мемів через послідовну художню практику реміксування, як одну з провідних у сучасній цифровій культурі. Практична значущість. Матеріали дослідження мають концептуальне значення для подальшого усвідомлення ролі реміксування для створення мемів. Отримані результати можуть використовуватися програмістами і дизайнерами для удосконалення програм, роблячи їх простими і доступними в засвоєнні, що загалом стимулює розвиток і інтерес до мему як явища культури.
Посилання
Бистрякова В., Осадча А., Пільгук О. Інновації та технології у сучасному мистецтві. Народознавчі зошити. 2017. № 2. С. 441–447.
Грищенко І. Модифікація побутування фольклору в інформаційну добу Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2022. Т. 33 (72) № 1. Ч. 3. С. 117–121.
Денисюк Ж. Інтернет-меми у вимірі масової культури. Культура і сучасність: альманах. 2022. № 2. С. 3–8. URL: https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2022.262548.
Денисюк Ж. Інтернет-меми як засіб постфольклорної комунікації. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017. Вип. 2. С. 29–35.
Рязанов А. Мем як комунікативна одиниця: синхронія та діахронія поняття. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Соціальні комунікації. 2018. Вип. 14. С. 9–13.
Соколова К. Меми як засіб комунікації в інтернет-середовищі. Гуманітарний часопис. 2012. № 1. С. 118–123.
Трачук К. Концепт багатства в інтернет-фольклорі. Українська література в просторі культури і цивілізації : збірник наукових праць студентів, аспірантів і молодих вчених / відповід. ред. Н. В. Горбач; ред.-упоряд. В. М. Ніколаєнко. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2021. C. 147–149.
Abella A. Psychoanalysis and the arts: the slippery ground of applied analysis
Journal of the American Psychoanalytic Association. 2016. 85 (1). pp. 89–119. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26784716/ (дата звернення: 13.04.2023).
Blum H. Pychoanalysis and art, Freud and Leonardo. Journal of the American Psychoanalytic Association. 2001. 49 (4). pp. 1409–1425. URL: https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/00030651010490040501 (дата звернення: 13.04.2023).
Friesike Sascha. Flath Christoph M. Wirth Marco. Thiesse Frédéric. Creativity and productivity in product design for additive manufacturing: Mechanisms and platform outcomes of remixing. Journal of Operations Management. 2019. Volume 65. pp. 735–752. URL: https://doi.org/10.1016/j.jom.2018.10.004
Gulati R., Pauley D. Reconsidering Leonardo Da Vinci and a Memory of His Childhood. Journal of the American Psychoanalytic Association. 2020. 68 (3). pp. 359–406. URL: https://doi.org/10.1177/0003065120932170 (дата звернення: 03.04.2023).
Grundlingh L. Memes as speech acts. SOCIAL SEMIOTICS, 2017 28 March pp. 1–22 URL: http://dx.doi.org/10.1080/10350330.2017.1303020 (дата звернення: 8.04.2023).
Lankshear Colin. New Literacies: Everyday Practices and Classroom Learning. 2006. 278 р.
Lessig Lester Lawrence. Remix: Making Art and Commerce Thrive in the Hybrid Economy. 2008. 352 р.
Marino Gabriele. Semiotics of spreadability: A systematic approach to Internet memes and virality. Рunctum2015. № 1. pp. 43-56. URL: http://dx.doi.org/10.18680/hss.2015.0004.
Michalska Magda. Masterpiece Story: Duchamp’s La Joconde aka L.H.O.O.Q. DailyArt Magazine. 2021.
December. URL: https://www.dailyartmagazine.com/painting-of-the-week-is-la-joconde-l-h-o-o-q/ (дата звернення: 06.04.2023).
Milner. R. M. The World Made Meme: Discourse and Identity in Participatory Media. PhD diss., University of Kansas. Accessed. 2015 13 March. URL: https://kuscholarworks.ku.edu/bitstream/handle/1808/10256/Milner_ku_0099D_12255_DATA_1.pdf?sequence=1. (дата звернення: 8.04.2023).
Shifman Limor. An anatomy of a YouTube meme. Journal of Computer-Mediated Communication. Volume 14, Issue 2 URL: https://doi.org/10.1177/1461444811412160 (дата звернення: 28.03.2023).
Shifman Limor. Memes in a Digital World: Reconciling with a Conceptual Troublemaker. Journal of Computer-Mediated Communication 18. 2013. pp 362–377. URL: https://doi.org/10.1111/jcc4.12013 (дата звернення: 28.03.2023).
Waysdorf Abby S. Remix in the age of ubiquitous remix. Convergence: The International Journal of Research into New Media Technologies. 2020. 27 (4) pp. 1129-1144. URL: https://doi.org/10.1177/1354856521994454 (дата звернення: 16.04.2023).
