СЕМАНТИКА САКРАЛЬНОСТІ ОБРАЗУ ВЕЛИКОЇ БОГИНІ В МИСТЕЦТВІ ПЕРВІСНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2021.2.3Ключові слова:
міфологія, мистецтво, культ Великої Богині, Богиня Матір, материнство, водна стихія, палеоліт, неоліт, антична культура, трипільська цивілізація, історико-культурні умови, еволюція, атрибут, сакральний світ, давні цивілізаціїАнотація
Міждисциплінарне дослідження присвячене студіюванню семантики образності культу жіночого божества в мистецтві первісності. На основі вивчення археологічних, історичних, культурологічних джерельних матеріалів розкрито передумови виникнення культу Великої Богині, до яких належать основи суспільної організації людей у тісному взаємозв’язку з природним середовищем і формування свідомості, яка постає основою зародження уявлень про побудову світу та міфології. Аналіз іконографії малої пластики жіночої фігури дав змогу виявити, що походження та поширення культу супроводжується виникненням «жіночого божества» в доісторичній і ранній історичній Анатолії. Низка досліджених іконографій анатолійських жіночих фігур, починаючи з донеоліту й до середини неоліту, свідчить про наявність культу Великої Богині. Звідти еволюційним шляхом відбулося проникнення культу Великої Богині з території Малої Азії до Греції та Риму, Месопотамії, Єгипту, Центральної Азії та поклоніння їй в усьому Стародавньому світі. Культ Великої Богині був спільною ознакою для матріархальних суспільств. Богиня проявляє себе як символ земного й космічного джерела Всесвіту. Архетипічний образ Великої Богині-Матері виражений у ритуалах, обрядах, мистецтві, міфології. Архетип матері живе в уяві кожної людини і є символом захисту, родючості та відродження. Водночас люди здавна усвідомлювали важливе значення води для забезпечення стабільного життя суспільства, тому річки ототожнювали із жіночим началом, а в Індії їх називали матерями. Природною здатністю жінки є напувати немовля материнським молоком, і в семантичному значенні цей образ постає як джерело життя. У природних умовах вода живить все живе і тому постає як джерело життя для всього сущого на землі. Асоціативне зіставлення цих двох природних образів призвело до синергії семантики водної стихії із міфологією материнського божества. Вибір дослідницьких стратегій вивчення культурних форм і мистецьких процесів, пов’язаних із семантикою образу Великої Богині, її значенням у міфології давніх цивілізацій періоду патріархальних божеств дав змогу з’ясувати, що в іконографії грецького Зевса, римського Юпітера, єгипетських богів Хапі, Нілу та в словесній формі в іудейського бога Ель-Шаддай, який пізніше прийняв форму Єгови, є риси жіночої іпостасі Богині Матері. Інерційно функція материнства залишалася в образі чоловічого бога ще тривалий час.
Посилання
Харарі Ю.Н. Homo deus. За лаштунками майбутнього. Київ : Форс Україна, 2018. 512 с.
Сойкина Н.Ю. Живопись эпохи палеолита в системе культурных ценностей Евразии : автореф. дис. … канд. ист. наук: 07.00.06 «Археология». URL: http://kzdocs.docdat.com/docs/index-8175.html.
Абрамова З.А. Древнейший образ человека : каталог по материалам палеолитического искусства Европы. Санкт-Петербург : Петербургское востоковедение, 2010. 304 с.
Кабо В. Круг и крест: размышления этнолога о первобытной духовности. Канберра : Алчеринга, 2002. 232 с.
Шер А.Я. К вопросу об истоках первобытного искусства. Проблемы изучения наскальных изображений в СССР. Москва : Наука, 1990. 240 с.
Рейнак С. Аполлон. Всеобщая история пластических искусств : лекции, читанные в Высшей школе при Лувре. Москва : Современные проблемы, 1924. 311 с.: ил.
Leroi-Gourhan André. Les religions de la préhistoire. Edité par PUF, Paris. 1964. 154 p.
Яценко С.А. Искусство у порога иного мира. Вестник Российского государственного гуманитарного университета. 2017. № 10. С. 269–279.
Золотарев А.М. Пережитки тотемизма у народов Сибири. Ленинград : Изд-во Института народов Севера ЦИК СССР, 1934. 52 с.
Столяр А.Д. Происхождение изобразительного искусства. Москва : Искусство, 1985. 268 с.
Фрэзер Д.Д. Золотая ветвь / пер. с англ. М.К. Рыклина. Москва : КоЛибри ; Азбука-Аттикус, 2018. 976 с.
Яффе Аниэла. Символы в изобразительном искусстве. Юнг Карл Густав. Человек и его символы / пер. И.Н. Сиренко, С.Н. Сиренко, Н.А. Сиренко. Москва : Медков С.Б.; Серебряные нити, 2006. С. 238–286.
Дэвлет Е.Г. Альтамира. У истоков искусства. Москва : Алетейя, 2004. 280 с.
Bulanda E. Kult bogini-matki w kulturach prehistorii i etnologii, a cześć Matki Boźej w Chrzescijaństwie. Lublin : Towarzystwo Naukowe K.U.L., 1947. 24 p.
Гимбутас М. Цивилизация Великой Богини: мир Древней Европы. Москва : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2006. 572 с.
Мень А., протоиерей. История религии: в поисках Пути, Истины и Жизни. Т. 2: Магизм и единобожие. Москва : Слово, 1991. 357 с.
Скриленко А. Труды двенадцатого археологического съезда в Харькове 1902 г. Т. I. Москва : Товарищество типографии А.И. Мамонтова, 1905. 755 с.
Окладников А. П. Палеолитическая статуэтка из Бурети. Палеолит и неолит СССР : материалы и исследования по археологии СССР / под ред. П. П. Ефименко. № 2. Москва, Ленинград : Изд. АН СССР, ИИМК им. Н.Я. Марра, 1940. С. 104–108.
Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. 3-е изд. Москва : Академический проект; Культура, 2015. 640 с.
Ефименко П.П. Первобытное общество : очерки по истории палеолитического времени. Изд. 3-е, перераб. и доп. Киев : Изд-во АН УССР, 1953. 664 с.
Бибиков С.Н. Раннетрипольское поселение Лука-Врублевская на Днестре. К истории ранних земледельческо-скотоводческих племен на Юго-Востоке Европы. Материалы и исследования по археологии СССР. № 38. Москва, Ленинград : Изд-во АН СССР, 1953. 460 с.: ил.
Delporte Henri. L’image de la femme dans l'art préhistorique. Paris Picard. Paris : 1979. 320 p.
White Randall. The Women of Brassempouy: A Century of Research and Interpretation. Journal of Archaeological Method and Theory. Vol. 13. No. 4. December, 2006.
Спицын А. Русский палеолит. Записки отд. рус. и слав. Археол. об-ва. Т. XI. Петроград : Типография М.А. Александрова, 1915. 230 с.
Дюпюи Д. Скульптурные изображения из известняка восточнограветтийской стоянки Костенки-1: тематика и функциональное назначение. Электронная библиотека Музея антропологии и этнографии им. Петра Великого (Кунсткамера) РАН. URL: http://www.kunstkamera.ru/lib/rubrikator/05/978-5-88431-267-8. МАЭ РАН. 118-288.
Горшунова О.В. Женское божество в системе религиозно-мировоззренческих представлений народов Средней Азии : дис. докт. истор. наук. Москва : Институт этнологии и антропологии РАН, 2007. 372 с.
James E.O. The cult of the Mother-Goddess. New York. Barnes&Noble Books, 1994. 300 p.
Cauvin Jacques. Naissance des divinites naissance de l’agriculture. Paris. CNRS editions,1997. 310 p.
Рыбаков Б.А. Космогония и мифология земледельцев энеолита. Советская археология. 1965. № 1. С. 24–47.
Бурдо Н.Б. Сакральний свiт Трипiльської цивiлiзацiї. Київ : Наш час, 2008. 296 с.; Бурдо Н.Б. Реалистическая пластика Триполья-Кукутень: систематизация, типология, интерпретация. Stratum plus. Археология и культурная антропология. 2. Кишинев. 2010. 316 с.
Majewski K. Studia nad kultura Trypilska. Archeologia, т. I. Wrozlaw, 1947, 19-50 p.
Бибиков С.Н. Культовые женские изображения раннеземледельческих племен Юго-Восточной Европы. Советская археология. XV. Москва, Ленинград : Изд-во Академии наук, 1951. 348 c.
Сарианиди В.И. Тайны исчезнувшего искусства Каракумов. Москва : Наука, 1967. 108 с.
