РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВІСТІ УКРАЇНСЬКОГО КИЛИМАРСТВА: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Мета роботи: здійснити спробу розкрити багатство й різноманітність художніх форм українського килима, показати його велику стильову різноманітність у різних етнографічних регіонах України. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні системного підходу в дослідженні окресленої проблематики та сукупності наступних методів: мистецтвознавчого, культурологічного, компаративного, історичного, аналітичного. Наукова новизна полягає в розширені характеристики локальних відмінностей орнаментальних та композиційних мотивів килимів в українських регіонах; аналізі класифікації і типології українського килимарства; акцентуванні уваги на особливостях еволюції українського килимарського мистецтва, окреслені кола найбільш вживаних орнаментальних мотивів, колористики, притаманних регіональним осередкам українського килимарства. Висновки. Народне килимарство – яскрава сторінка в історії розвитку українського народного мистецтва. Воно пройшло великий багатовіковий еволюційний шлях, виробило своє власне, впізнане в усьому світі характерне обличчя. Але в кожній місцевості, відповідно до географічного розташування, попри спільні техніки виконання, технологічні прийоми, воно має специфічні особливості. Квіткові килими Київщини і Лівобережжя мають надзвичайно розкішні рослинні візерунки, відрізняються композиційною різноманітністю і вишуканим колоритом. Захопливо декоративні килими вазонного типу Східного Поділля. Барвисті килими Західного Поділля і Карпатського регіону вражають вигадливістю і досконалістю своїх геометричних мотивів. Своєрідні, високохудожні килими Буковини, Волині, Закарпаття. Все це багатство належить до кращих здобутків українського декоративно-ужиткового мистецтва минулого. Барвисті, неперехідної вартості килими є свідченням талановитості, досконалості майстрів, доказом того, що дух краси одвічно присутній в народі, знаходив своє втілення, в тому числі, в ткацтві.