КИЇВСЬКА КОВАЛЬСЬКА СЕЦЕСІЯ У ТВОРЧОСТІ ВОЛОДИМИРА ДЬОМІНА
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2022.6.1Ключові слова:
Володимир Дьомін, українське ковальське мистецтво другої половини ХХ століття до 2020-х років, художник, біографія художника, культурологічний аналіз, ковальАнотація
Стаття присвячена аналізу творчості київського художника-коваля Володимира Дьоміна (4.07.1957– 29.11.2021) у контексті вивчення спадщини знакових постатей європейського та українського ковальського мистецтва. Для досягнення поставленої мети автори запропонували історико-хронологічний підхід який було використано для обґрунтування періодизації творчої діяльності Володимира Дьоміна; системний підхід дозволив комплексно та всебічно дослідити розвиток ковальського мистецтва 1970–2020-х років; культурологічні та мистецтвознавчі підходи додали порівняльного виміру вивченню творчості Дьоміна на противагу процесам відродження та розвитку європейського та українського ковальського мистецтва другої половини ХХ століття до 2020-х років. У контексті етапної творчої спадщини Володимира Дьоміна було оцінено спеціальну літературу про відродження ковальського мистецтва та ремесла в Україні загалом та в Києві та Київській області зокрема. Проаналізовано основні етапи розвитку українського ковальського мистецтва з огляду на участь у цих процесах Володимира Дьоміна. Було розглянуто творчість художника з 1970-х років і до сьогодні. Розглянуто соціокультурну складову творчої спадщини Володимира Дьоміна. Новизною статті є комплексне дослідження творчої спадщини видатного київського художника-архітектора-коваля Володимира Дьоміна. У дослідженні наголошується на етапи творчого і громадського життя Дьоміна. Визначено його роль у відродженні та переході до другого етапу розвитку ковальства в Україні. Були оприлюднені маловідомі факти і документи про життя і творчість Дьоміна. Практичне значення дослідження полягає в розширенні знань про процес розвитку ковальства в Україні загалом і, зокрема, у Києві протягом 1970–2020-х років. Результати дослідження ґрунтуються на розкритті деталей професійної діяльності Володимира Дьоміна. Ці матеріали стануть цінним джерелом інформації для подальших досліджень з історії українського ковальського мистецтва.
Посилання
Anderson B. W. Gem testing. 10th ed. London: Butterworths, 1990. 390 p.
Brepohl E. The Theory and Practice of Goldsmithing. Portland: Brynmorgen Press, 2001. 536 p.
Жоголь Л. Декоративное искусство в интерьере общественных зданий. Киев: Будівельник, 1978. 103 с.
Жолтовський П., Мусієнко П. Українське декоративне мистецтво. Київ: Товариство для поширення політичних і наукових знань УРСР, 1963. 36 с.
Кара-Васильєва Т. Українські велетні ковальства. Художній метал. Візії майбутнього: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Івано-Франківськ, 3–4 травня 2019 р. Івано-Франківськ: Мантикора, 2019. С. 40–43.
Кара-Васильєва Т. Стиль модерн в Україні: ІМФЕ ім. М. Рильського. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2021, 216 с.: іл.
Semerák G., Bohmann K. Umělecké kovářství a zаmečnictví. Praha: SNTL, 1979. 255 s.
Могилевський В. Ю. Художній метал Києва. Київ: Ковальська Майстерня, 2012. 352 с.
Роготченко С. Деякі історико-мистецькі аспекти становлення українського ковальства. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. 2018. Вип. 2. С. 93–101.
Роготченко С. Артистичне ковальство Володимира Дьоміна. А+С. № 3–4. 2022. # 3–4. C. 156–160.
Smith G. F. H. Gemstones. 14th ed. London: Chapman and Hall, 1972. 580, [31] p.
Трейстер М. Бронзовая матрица, найденная в пойме р. Трубеж (об использовании бронзовых матриц с рельефными изображениями в VI – IV вв. до н. э.). Археологія і давня історія України. 2017. Вип. 2. С. 200–207. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/arhdiu_2017_2_19 (дата звернення: 03.05.2022).
Шмагало Р. Енциклопедія художнього металу: у 2 т. Львів: Апріорі. 2015. Т. 1: Світовий та український художній метал. Класифікація, термінологія, стилістика, експертиза. 420 с.
